Протока

Гібралтарська протока між Європою та Африкою сполучає Атлантичний океан та Середземне море

Берингова протока між Євразією та Північною Америкою сполучає Північний Льодовитий і Тихий океани

Керченська протока сполучає Чорне та Азовське моря

Прото́ка — відносно вузький водний простір, що розділяє будь-які ділянки суші й з’єднує водні басейни або їхні частини.

Зазвичай має свій особливий гідрологічний режим, який залежить від водообміну, що проходить через неї, від режиму водойм, що з’єднуються, довжини, ширини і глибини протоки.

Основні характеристики: довжина; найменша й найбільша ширина та глибина; напрямок і швидкість течії. Для судноплавних проток складено лоції.

Протоки можуть сполучати океани (Берингова протока), моря (Керченська протока), море з океаном (Гібралтарська протока), а розділяти — материки (Берингова та Гібралтарська протоки), материк і острів (Ла-Манш), два острови (Зондська протока).

Найдовшою на Землі є Мозамбікська протока (1 760 км), найширшою і найглибшою — протока Дрейка (відповідно, 1 110 км і 5 249 км).

Література

Хільчевський В. К., Дубняк С. С. Основи океанології. 2-ге вид., допов. і перероб. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2008. 255 с.
Суховей В. Ф., Рубан И. Г., Ибришим А. Н. О водообмене Черного моря со Средиземным и скоростях течений в проливе Босфор // Український гідрометеорологічний журнал. 2012. № 10. С. 207–215.
Кузнецов С. О., Аверочкіна Т. В. Протоки, що використовуються для міжнародного судноплавства: деякі аспекти визначення правового статусу та режиму // Lex portus. 2017. № 4. С. 31–47.

Автор ВУЕ

В. К. Хільчевський

Покликання на цю статтю: Хільчевський В. К. Протока // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Протока (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 10.12.2021