Бориспіль (аеропорт)
«Бори́спіль» — головний міжнародний аеропорт України і м. Києва.
Зміст
Статус
Єдиний в Україні міжнародний вузловий аеропорт з обслуговування трансконтинентальних рейсів. Забезпечує більшість пасажирських і значну частину вантажних авіаперевезень.
Є базовим для провідних вітчизняних авіакомпаній.
Провадить основну діяльність у трьох сегментах: авіаційні, допоміжні авіаційні, комерційні послуги.
Дійсний член профільних міжнародних і національних асоціацій, зокрема:
- Міжнародної ради аеропортів (ACI Europa);
- Української авіатранспортної асоціації (УАТА);
- Асоціації «Аеропорти України» цивільної авіації;
- Торгово-промислової палати України;
- Української асоціації якості;
- Організації роботодавців підприємств транспортних послуг.
Керується у своїй діяльності стандартами і практиками Міжнародної асоціації повітряного транспорту (англ. International Air Transport Association, IATA), Міжнародної організації цивільної авіації (англ. International Civil Aviation Organization, ICAO).
Коди аеропорту «Бориспіль»: IATA: KBP; ІCAO: UKBB.
О ф і ц і й н а н а з в а: Державне підприємство «Міжнародний аеропорт “Бориспіль”» (англ. Boryspil International Airport); скорочено — ДП МА «Бориспіль».
О ф і ц і й н и й в е б с а й т: https://kbp.aero/
Географічне положення
Розташований у Бориспільському районі Київської області України за 6 км від центру м. Борисполя. Відстань до м. Києва — 18 км, до центру столиці — 35 км.
Має автомобільне і швидкісне залізничне (з 2018) пасажирське сполучення із Києвом.
Історична довідка
Офіційно створений 30.06.1959 на базі військового аеродрому (зведений 1947–1949) у складі Бориспільського об’єднаного авіаційного загону за наказом начальника Головного управління Цивільного повітряного флоту № 265 на підставі ухвали Ради міністрів УРСР від 22.06.1959.
Спочатку для наземного обслуговування авіаційних перевезень використовувались об’єкти військового аеродрому, тимчасові будинки і споруди. 1959 на новій ділянці аеропорту розпочалось будівництво, зокрема комплексу аеропортових будівель та аеровокзалу. 07.07.1959 аеропорт Бориспіль прийняв перший рейс — літак Ту-104 за маршрутом Москва — Київ — Москва, який перевіз 100 пасажирів і 1600 кг вантажу. У 1960 зведено перший пасажирський павільйон; почалось обслуговування міжнародних рейсів, зокрема до Будапешта, Софії, Відня та інших міст Європи.
11.03.1993 — набув статусу Державного міжнародного аеропорту.
01.04.1993 — на базі Бориспільського авіапідприємства зареєстровано юридичну особу Державний міжнародний аеропорт «Бориспіль», створено регіональну дирекцію авіакомпанії Авіалінії України і підприємство Київцентраеро.
Будівля аеровокзалу
Проєкт «Аеровокзал у Києві (Бориспіль)» розроблено у Державному інституті «Київпроєкт» у 1959–1965. До складу авторського колективу входили архітектори А. Добровольський, О. Малиновський, Ю. Євреїнов (1932–1990; тепер Україна) та ін. Будівля аеровокзалу введена в експлуатацію у травні 1965.
Розміри будівлі: у плані 240 × 50 м, висота центральної частини — 20,5 м, площа 20 300 кв. м. Завдяки унікальним для того часу архітектурно-планувальним, конструктивним і технологічним рішенням споруда формувала композицію забудови привокзальної площі і перону. Композиційним ядром будівлі є дворівневий об’єм (у плані 48 × 48 м) для розміщення операційних зал, зал очікування, допоміжних приміщень. Для покриття цього об’єму використали збірну залізобетонну оболонку подвійної додатної кривизни прямокутної форми (у плані 50,9 × 57,6 м із урахуванням нахилених контурних вітражів). Фасади — головний, від привокзальної площі, і до перону — виконано у вигляді похилих назовні поверхонь із вітринним склінням; вертикальні торцеві — мають стрічкове скління на рівні другого поверху. Це дозволило візуально знизити конструктивну масивність споруди і забезпечити формування її художнього образу.
За пропускною спроможністю — 1600 осіб/год. — належав до групи великих аеровокзалів. Був зблокований із цехом бортового харчування, командно-диспетчерським пунктом тощо. Мав міжнародний сектор і окремо для обслуговування пасажирів категорії VIP (англ. Very Important Person, особливо важлива персона). Два рівня будівлі дозволяли розподілити потоки пасажирів і відвідувачів аеровокзалу, відокремити залу очікування на другому рівні. Із боку перону була відкрита оглядова тераса (тепер не існує), доступ до якої забезпечували входи і пандуси з боку привокзальної площі та перону (ці елементи будівлі та вихід із зали очікування аеровокзалу тепер не існують), а її розміри дозволяли масове відвідування.
В інтер’єрах приміщень другого рівня (зала очікування, ресторан) було розміщено п’ять настінних мозаїчних панно художників Е. Коткова (1931–2012; Україна), В. Ламаха (1925–1978; тепер Україна), І. Литовченка (жодне не збережено).
Аеровокзал упродовж експлуатації неодноразово переплановувався; 1994 здійснено реконструкцію. Будівля виконувала роль головних «повітряних воріт» м. Києва і держави. Від 2012 — термінал В (тепер не експлуатується, станом на 2024 законсервований).
Злітно-посадкові смуги
Від початку утворення аеропорт «Бориспіль» мав одну злітно-посадкову смугу (тепер ЗПС-1; 4 000 × 60 м), що дозволяла експлуатацію літаків Ту-104. 1994–2001 здійснено її реконструкцію, зокрема ЗПС-1 обладнали сучасними радіонавігаційними системами, що дозволяє повітряним суднам здійснювати захі́д на посадку за будь-яких погодних умов.
1967–1970 паралельно ЗПС-1 побудовано злітно-посадкову смугу ЗПС-2 (3 500 × 63 м) із системою руліжних доріжок (уведено в експлуатацію 1971).
Характеристика
Площа — 937,6 га.
Показники (тут і далі — станом на 2019):
- пасажиропотік — 15 260 тис. осіб;
- кількість обслугованого вантажу — 42,0 тис. т;
- кількість обслугованої пошти — 9,8 тис. т.
Упродовж 2019 аеропорт обслуговував рейси понад 50 міжнародних авіакомпаній; до співпраці було залучено іще шість авіаперевізників, відкрито 25 нових рейсів. 02.06.2019 встановлено абсолютний добовий максимум пропускної спроможності: послугами аеропорту скористалися 51 853 особи.
Складники
1) Сертифікований аеродром класу А, код 4Е, із двома паралельно розташованими злітно-посадковими смугами (ЗПС-1 і ЗПС-2);
2) термінали для обслуговування пасажироперевезень (A, B, C, D, F), вантажний термінал, комплекс будівель і споруд різного призначення;
3) споруди наземного транспорту.
Т е р м і н а л A був призначений для обслуговування внутрішніх авіарейсів (у межах СРСР); станом на 2024 не експлуатується із 14.09.2011 (заплановано реконструкцію).
Т е р м і н а л В (колишній аеровокзал) був призначений для обслуговування міжнародних і внутрішніх рейсів; тепер законсервований (станом на 2024).
Т е р м і н а л С відкритий 1995, був призначений для обслуговування пасажирів категорії VIP; тепер не експлуатується (станом на 2024).
Т е р м і н а л D — в експлуатації з травня 2012, призначений для обслуговування міжнародних авіарейсів і пасажирів категорії VIP; у 2014 проведено реконструкцію (добудову), після чого узяв в обслуговування також і внутрішні авіарейси; є основним терміналом із пропускною спроможністю 3 000 осіб/год.
Т е р м і н а л F уведений в експлуатацію 21.09.2010; пропускна спроможність 900 осіб/год., орієнтований на обслуговування малобюджетних (лоукост) авіакомпаній і чартерних рейсів (див. Чартер).
В а н т а ж н и й т е р м і н а л загальною площею 14 580 кв. м має дев’ять складських приміщень, зокрема склади тимчасового зберігання із опаленням і без нього, спеціалізовані склади, холодильні камери тощо; місткість — 2 686 палетомісць на 805,8 т.
Серед споруд наземного транспорту багаторівневий паркінг відкритого типу і кінцева зупинка швидкісної лінії залізниці.
Б а г а т о р і в н е в и й п а р к і н г відкритого типу на 2 038 машино-місць, поєднаний із будівлею терміналу D критим переходом (будівництво розпочали 2011, призупинили 2014). У 2019 ввели в експлуатацію перший блок на 1019 машино-місць; другий блок на 1019 машино-місць законсервовано (станом на 2024).
Кінцева зупинка ш в и д к і с н о ї л і н і ї з а л і з н и ц і розташована поруч із терміналом D. Режим роботи — цілодобово, 27 рейсів упродовж доби.
Навчальні центри
Навчальний центр ІКАО з авіаційної безпеки створено 1996 для підготовки персоналу (від 1998 — і для перепідготовки фахівців у структурі служби авіаційної безпеки аеропорту). Сертифікований Державною авіаційною службою України, ліцензований Міністерством освіти і науки України.
Навчальний центр ДП МА «Бориспіль» створено 2010 у складі дирекції аеропорту з виробництва для кваліфікованої професійної підготовки персоналу наземного обслуговування аеропорту у відповідності до стандартів ISAGO (англ. IATA Safety Audit for Ground Operations; програми аудиту безпеки наземних операцій). 26.02.2013 МА «Бориспіль» внесено в реєстр ISAGO, що позиціонує підприємство як надійного постачальника послуг із наземного обслуговування. Центр має дозвіл Державної авіаційної служби України на право підготовки (підвищення кваліфікації) персоналу з перевезення небезпечних вантажів повітряним транспортом.
Перспективи і плани розвитку
2019 Кабінет Міністрів України затвердив концепцію розвитку аеропорту на період до 2045, що передбачає його перетворення на провідний транспортний авіавузол (хаб) із трансферного обслуговування пасажирів у регіоні. Реалізація концепції мала проходити у декілька послідовних етапів і забезпечити річний пасажиропотік на рівні 34–54 млн осіб (за прогнозами до 2034–2045).
Російсько-українська війна
24.02.2022 із початком широкомасштабного вторгнення збройних сил Росії через закриття повітряного простору над Україною аеропорт «Бориспіль» призупинив роботу.
Нагороди, визнання
2013 термінал D визнано переможцем конкурсу «Кращі будинки і споруди, збудовані та прийняті в експлуатацію в Україні у 2012 році» у номінації «Інженерні споруди та об’єкти транспортної інфраструктури» (Наказ Міністерства регіональної політики України від 22.07.2013 № 329).
2019 аеропорт очолив рейтинг зростання обсягів обслуговування пасажирів із показником у 21,1 % серед великих аеропортів Європи — перше місце у групі європейських аеропортів із річними обсягами пасажироперевезень від 10 до 25 млн осіб за оцінкою Міжнародної ради аеропортів (ACI Europa).
Галерея
Фрагмент виставки плакатів серії «100 видатних українців», липень 2015 
Фрагмент виставки плакатів серії «100 видатних українців», липень 2015 
Виставка робіт Марії Примаченко, 2015 
Експозиція «Революція Гідності. Майбутнє творять вільні люди», 2016 
Фрагмент виставки «Проєкція», липень 2017 
Фрагмент виставки «Проєкція», липень 2017
Додатково
Аеропорт виконує функції своєрідної культурологічної платформи. В операційній залі вильоту терміналу D існує селфі-зона «I LOVE KBP».
Серед заходів 2015:
- відкриття «Галереї національної гордості» (організатори — аеропорт і мистецький фонд «Артанія») — мистецької візитівки країни для популяризації української культури та ідентифікації аеропорту як українського простору; на відкритті було представлено оригінали 44-х картин М. Примаченко;
- виставка плакатів серії «100 видатних українців», підготовлених ілюстраторами клубу Pictoric, частина експозиції присвячена конструкторам авіаційної техніки і ракетно-космічних систем, зокрема І. Сікорському та С. Корольову.
2016 пройшла фотовиставка, присвячена пам’яті Героїв Небесної Сотні. Понад 50 світлин, зроблених кореспондентами на Майдані, сформували експозицію «Революція Гідності. Майбутнє творять вільні люди».
Зала очікування вильоту (завдовжки понад 800 м) може додатково виконувати функції виставкової із пропускною спроможністю 3 тис. глядачів (пасажирів) упродовж години.
Джерела
- Про заходи з розбудови державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» в рамках підготовки та проведення в рамках підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу // Урядовий кур’єр. 2010. № 44. С. 14.
- Деякі питання реалізації проекту «Інфраструктурні об'єкти Київського регіону» // Офіційний вісник України. 2011. № 73. С. 40–41.
- Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20.07.2015 «Про заходи щодо захисту національних інтересів України в галузі авіації: Указ Президента України № 535/2015 від 04 вересня 2015 р. // Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/535/2015#Text
- Звіт про управління за 2019 рік. Державне підприємство «Міжнародний Аеропорт «Бориспіль». Код ЄДРПОУ 20572069. Київ : [б. в.], 2019. 16 с. URL: https://kbp.aero/wp-content/uploads/2020/08/Zvit-pro-upravlinnya-DPMA-Boryspil-za-2019-rik.pdf
- Про схвалення Концепції розвитку міжнародного аеропорту «Бориспіль» на період до 2045 року // Урядовий кур’єр. 2019. № 90. С. 8.
Література
- Велігоцька Н. Монументально-декоративне мистецтво в епоху НТР // Образотворче мистецтво. 1981. № 3. С. 12–14.
- Агєєва Г. М., Крівєльов Л. І. Моніторинг реконструкції жорстких аеродромних покриттів // Advances in Аerospase Technology. 1998. № 1. С. 397–402.
- Історія аеропорту Бориспіль. 1959–1999. Київ : Гопак, 1999. 50 с.
- Білінський І. О., Шинкарчук М. В., Бєлов М. І. Досвід будівництва нової злітно-посадкової смуги у міжнародному аеропорту Бориспіль з використанням високоміцного бетону // Advances in Аerospase Technology. 2001. № 9 (3). С. 113–116.
- Запорожець В. В., Шматко М. П. Аеропорт: організація, технологія, безпека. Київ : Дніпро, 2002. 168 с.
- Троценко А. М. Аеропорти України. Київ : Європейський університет, 2002. 252 с.
- Кращі будинки і споруди України 2012 року // БудМайстер. 2013. № 8. С. 2–3.
- Голубкіна Г. Головні повітряні ворота України. До історії проєктування аеропорту «Бориспіль» (за документами ЦДНТА України) // Культура і життя. 2019. № 34–35. С. 6.
- Агєєва Г. М., Кафієв К. П. Проблеми відновлення будівництва масштабних інфраструктурних споруд після довготривалої перерви // Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. 2020. № 3 (264–265). С. 10–21.
- Свентах А. «Галерея національної гордості» // Boryspil Airport. URL: https://kbp.aero/news/galereya-nacionalnoyi-gordosti/
- Агєєва, Г. М. Інноваційні планувальні та конструктивні рішення будівлі аеровокзального комплексу Міжнародного аеропорту «Бориспіль» // Airport Planning, Construction and Maintenance Journal. 2024. Вип. 2(4). С. 6-32. URL: https://journals.nau.in.ua/index.php/apcmj/article/view/30/29ap
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Агєєва Г. М. Бориспіль (аеропорт) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бориспіль (аеропорт) (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 27.06.2024
