Злітно-посадкова смуга
Злі́тно-посадко́ва сму́га (ЗПС) — складник аеродрому; визначена прямокутна ділянка, спеціально підготовлена для зльоту і посадки повітряних суден.
Зміст
Історична довідка
Від середини 1930-х почався активний розвиток цивільної авіації: з’являлась нова авіаційна техніка, розширювалась мережа аеродромів, зростали обсяги авіаперевезень. Як наслідок посилились вимоги до наземного забезпечення потреб авіації, зокрема облаштування аеродромів. Кругла у плані форма летовищ стала економічно недоцільною, натомість виникли нові, лінійно-протяжні об’єкти — ЗПС.
Характеристика
Розміри і конструкція ЗПС повинні гарантувати безпеку злітно-посадкових операцій повітряних суден, типи яких заплановані для її експлуатації. ЗПС складається із ділянок, що мають відмінні планувальні, технологічні і конструктивні рішення (зумовлені довжинами окремих ділянок на етапах зльоту і посадки, ступенем навантаг від повітряних суден), відповідно різні маркувальні знаки на поверхні покриття, зокрема графічні, літерні й цифрові позначення тощо. У конструктивне рішення ЗПС закладають комплекс шарів покриття, штучної і природної ґрунтових основ, які забезпечують її несну спроможність.
Однією із найважливіших експлуатаційних характеристик аеродрому є пропускна спроможність ЗПС, яку визначають із урахуванням комплексу чинників та обов’язково узгоджують із пропускною спроможністю руліжних доріжок, системою яких ЗПС пов’язана з перонами, місцями стоянок повітряних суден, ділянками спеціального призначення та іншими складниками аеродрому.
Вертикальне планування поверхні (рельєфу) ЗПС здійснюють одночасно із проєктуванням для аеродрому в цілому та разом із системами водовідводу і дренажу.
ЗПС обладнується світлосигнальними системами, радіомаяками і візуальними засобами, призначеними для захо́ду на посадку повітряних суден.
Класифікація
За конструктивними ознаками ЗПС можуть бути ґрунтовими (ҐЗПС) або зі штучним покриттям (ШЗПС). Залежно від характеру сприйняття навантаг від повітряних суден штучні покриття поділяють на жорсткі і нежорсткі.
Геометричні розміри ЗПС покладено в основу класифікації і кодового позначення аеродромів.
Класифікація аеродромів цивільної авіації за чинними нормами України має такі літерні позначення:
| Клас аеродрому | Мінімальні лінійні розміри ЗПС | ||
| Довжина в стандартних умовах, м | Ширина, м | ||
| А | 3200 | 60 | |
| Б | 2600 | 45 | |
| В | 1800 | 42 | |
| Г | 1300 | 35 | |
| Д | 1000 | 28 | |
| Е | 500 | 21 | |
Кодове позначення аеродромів цивільної авіації за стандартами і рекомендованою практикою Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО) здійснюється за двома елементами:
1) кодовий номер — базується на довжині ЗПС, визначеній для стандартних розрахункових умов (Табл. 2.1);
2) кодова літера — визначення розмаху крил повітряного судна, критичного для ширини ЗПС (Табл. 2.2).
| Кодовий номер аеродрому | Довжина ЗПС у стандартних умовах, м |
| 1 | менше 800 |
| 2 | 800–1200 (не включаючи 1200) |
| 3 | 1200–1800 (не включаючи 1800) |
| 4 | 1800 та більше |
| Кодова літера аеродрому | Розмах крил повітряного судна, м |
| A | менше 15 |
| B | 15–24 (не включаючи 24) |
| C | 24–36 (не включаючи 36) |
| D | 36–52 (не включаючи 52) |
| E | 52–65 (не включаючи 65) |
| F | 65–80 (не включаючи 80) |
Придатність ЗПС до експлуатації оцінюють за методикою ІСАО, а саме кваліфікаційним числом PCN — інтегральним показником несної спроможності штучного покриття.
Приклад: ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» має аеродром класу А, код 4Е, до складу якого входять дві паралельні ЗПС:
18L/36R розміром 4000 × 60 м, PCN=80/R/C/W/T;
18R/36L розміром 3500 × 63 м, PCN=39/R/C/X/T,
де 18, 36 — цифрові знаки позначення ЗПС залежно від магнітного азимуту її осі;
L (англ. Left — лівий)/R (англ. Right — правий) — літерні позначення ЗПС (ідентифікатор напрямку заходу повітряного судна на посадку);
R — жорстке покриття (тип покриття);
C — низька міцність (категорія міцності ґрунтової основи);
X — високий: не більш 1,75 МПа (категорія максимально допустимого тиску в пневматиках повітряних суден);
T — технічна оцінка на основі спеціальних досліджень характеристик покриття та застосування технології дослідження поведінки покриття (метод оцінки несної спроможності покриття).
Розміри ЗПС, клас аеродрому покладені в основу визначення розмірів приаеродромної території.
Експлуатаційні показники ЗПС можуть бути покращені під час проведення капітального ремонту, реконструкції або модернізації.
В Україні
Сертифікація
Аеродроми підлягають обов’язковій сертифікації Державною авіаційною службою України для підтвердження відповідності встановленим вимогам і здатності гарантувати безпеку польотів повітряних суден. У сертифікаті обов’язково зазначають такі характеристики ЗПС: геометричні розміри, кваліфікаційне число PCN, тип обладнання для заходу на посадку, кодові номер і літеру аеродрому.
Програми розвитку та реконструкцій
Державна цільова програма розвитку аеропортів на період до 2023, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 126, передбачала проведення реконструкції аеродромів Міжнародних аеропортів «Запоріжжя», «Дніпро», «Львів», «Харків». У рамках Національної програми «Велике будівництво» планували оновити аеропорти у 16 містах України, побудувати новий Міжнародний аеропорт на Закарпатті і ще два цивільні аеропорти на сході України. Низку робіт із реконструкції аеродромів почали в аеропортах Вінниці, Миколаєва, Херсона та ін.
Російсько-українська війна
Із початком широкомасштабного вторгнення збройних сил РФ в Україну (24.02.2024; див. Російсько-українська війна) і запровадженням режиму воєнного стану реалізація програм розвитку і реконструкцій призупинена. За попередніми підрахунками, тільки за рік від початку вторгнення було пошкоджено 19 аеродромів (54 % від загальної кількості), серед яких: 12 цивільних (34 %), 7 державних, без урахування військових (20 %). Зокрема, пошкоджено злітно-посадкові смуги Міжнародних аеропортів «Антонов», «Миколаїв», «Херсон» та ін.
Джерела
- ДСТУ 3228-95. Аеродроми цивільні. Терміни та визначення. Київ : Держстандарт України, 1996. 40 с.
- Повітряний кодекс України. Київ : Паливода А. В., 2014. 107 с.
- Авіаційні правила України «Правила сертифікації цивільних аеродромів України» // Верховна Рада України. 2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0630-21#Text
- Звіт про прямі збитки інфраструктури від руйнувань внаслідок військової агресії Росії проти України за рік від початку повномасштабного вторгнення. Київ : [б. в.], 2023. 50 с.
Література
- Троценко А. М. Аеропорти України. Київ : Європейський університет, 2002. 252 с.
- Агєєва Г. М., Гуртіна Л. Г., Дубік О. М. та ін. Проєктування та будівництво аеродромних комплексів. Херсон : Олді+, 2022. 336 с.
- Ковтун О. 19 аеродромів. Скільки коштує відновлення авіаційної інфраструктури України // Liga.net. 2023. URL: https://biz.liga.net/ua/all/transport/article/skolko-stoit-vosstanovlenie-aviatsionnoy-infrastruktury-ukrainy
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Агєєва Г. М. Злітно-посадкова смуга // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Злітно-посадкова смуга (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 27.05.2024
