Благовіщенський собор та дзвіниця в Ковелі

Благовіщенський собор та дзвіниця в Ковелі. Загальний вигляд з півночі. Фото кін. 19 ст. Джерело ілюстрації: Вечерський В. Втрачені об’єкти архітектурної спадщини України. Київ : Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування, 2002. С. 399.
Благовіщенський собор та дзвіниця в Ковелі. Загальний вигляд з північного заходу. Фото кін. 19 ст. Джерело ілюстрації: Вечерський В. Втрачені об’єкти архітектурної спадщини України. Київ : Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування, 2002.
С. 400.

Благові́щенський собо́р та дзвіни́ця в Ко́велівтрачені об’єкти архітектурної спадщини України, Волинська область, Україна.

Містилися в центрі м. Ковеля, поблизу перетину вулиць М. Левицького та А. Макаренка (тепер Долинна).

Історична довідка

Дерев’яний тридільний одноверхий собор побудовано 1505 (за іншими даними — 1549) як парафіяльний храм. Дерев’яну дзвіницю поставили у 17 ст. окремо від храму, на північний захід від нього, фасадом на вулицю. Протягом 1848–1887 храм був соборним.

У зв’язку з незадовільним технічним станом 1898–1903 та 1903–1911 його суттєво реконструювали. Зазнав руйнувань під час Першої світової війни. 1928 за сприяння Української автокефальної православної церкви храм відремонтували, у ньому відновили богослужіння. 1945 влада закрила церкву; 1961 її переобладнали на спортивний зал, 1968 повністю розібрали.

2010 під час спорудження нової мурованої церкви (тепер — храму Православної церкви України) на цьому місці виявлено й законсервовано кам’яні підмурки первісного дерев’яного храму 16 ст. Дерев’яна дзвіниця зазнала перебудов протягом 1898–1911 і втрачена після 1914.

Характеристика

Собор відзначався монументальним об’ємом нави з розвиненим верхом, при якому вівтар і бабинець виглядали мініатюрними. Зруби нави і бабинця прямокутні в плані, вівтар гранчастий. Вівтар і бабинець трохи вужчі й майже вдвічі нижчі за наву, накриті високими, пластичних обрисів стіжковими дахами. Восьмигранний світловий підбанник над навою дуже низький. Масивна баня, що мала внизу сильний перехват із ковніром, вирізнялася виразним і чітким силуетом. Зруби стін ошальовані дошками вертикально з нащільниками, а дахи й бані укриті ґонтом.

Дзвіниця була чотиригранною, двоярусною, з арковою галереєю дзвона та наметовим дахом, укритим ґонтом.

Значення

Благовіщенський собор у Ковелі був найстародавнішим науково зафіксованим дерев’яним храмом Волині, що зберіг у своєму устроєві багато архаїчних архітектурних рис.

Література

  1. Геврик Т. Дерев’яні храми України: шедеври архітектури. Нью-Йорк : Український музей, 1987. С. 44.
  2. Вечерський В. Втрачені об’єкти архітектурної спадщини України. Київ : Науково-дослідницький інститут теорії та історії архітектури і містобудування, 2002. С. 399–400.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Благовіщенський собор та дзвіниця в Ковелі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Благовіщенський собор та дзвіниця в Ковелі (дата звернення: 16.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
21.10.2020

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ