Біруні, Абу Райхан аль

Біруні́, Абу Райха́н Мухамме́д Ібн-Ахме́д аль (Беруні; перс. ابوریحان محمد بن احمد بیرونی‎; араб. أَبُو الرَّيْحَانِ مُحَمَّدٌ بْنُ أَحْمَدَ البِيرُونِيّ‎; Abū Rayḥān Muhammad ibn Ahmad al-Bīrūnī), аль-Біруні (04.09.973, м. Кят, тепер м. Біруні, АР Каракалпакстан, Узбекистан — бл. 1050, м. Ганзі, тепер Афганістан) — вчений-енциклопедист, автор чисельних праць із різних галузей знань. Писав переважно арабською мовою.

Біруні, Абу Райхан аль (بن احمد بیرونی)
Народження	04.09.973
Місце народження	Біруні
Смерть	бл. 1050
Місце смерті	Ганзі
Місце діяльності	Узбекистан, Афганістан
Напрями діяльності	філологія, математика, астрономія, фізика, мінералогія, фармакологія, метеорологія, філософія, історія, етнографія.

Життєвий і творчий шлях

Дані про походження, батьків і раннє дитинство не збереглися.

З юних років цікавився наукою. Вивчав ісламську юриспруденцію (поділяв, імовірно, погляди ашаритів), теологію, граматику, математику, астрономію, медицину, фізику, філософію тощо. Був добре обізнаний із грецькою ідейною спадщиною. Займався науковою діяльністю при дворі хорезмшахів (див. у ст. Хорезм).

У середині 990-х через розпал повстанських заворушень виїхав із м. Бухари. Продовжив розвідки при дворі Зіяридів історичного Табаристану (тепер територія Ірану). У цей період уклав одну з найважливіших енциклопедичних праць, відому як «Хронологія, або Пам’ятки минулих поколінь» (оригінальна назва «Ketāb al-āṯār al-bāqīa ʿan al-qorūn al-ḵālia»; бл. 1000) — одне з найдостовірніших джерел про давні й середньовічні системи літочислення, містить також антропологічний опис різноманітних культур.

Близько 1017 після завоювання цих територій Махмудом Газневі (971‒1030) примусово перевезений у м. Газні, де став придворним звіздарем, астрологом правителя (попри скептичне ставлення до астрології). Лишався при дворі до кінця життя.

1017 супроводжував Махмуда в поході в Індостан. Підсумком подорожі став трактат про індійську культуру, т. з. «Історія (Книга) Індії, або Роз’яснення властивих індійцям наукових досягнень, які приймає чи заперечує розум» («Taḥqīq mā li-l-hind min maqūlah maqbūlah fī al-aql aw mardhūlah»; бл. 1030), у якій досліджено різноманітні аспекти життя та культури Індії. Книгу вважають найважливішою з-поміж його енциклопедичних праць.

Володів хорезмійською, перською, арабською мовами, санскритом, знав грецьку, єврейську та сирійську мови. Переклав санскритом «Начала» Евкліда та «Альмагест» Птолемея, щоб ознайомити індійців із класичними творами грецьких філософів.

Уклав праці з математики, астрономії, фізики, мінералогії, фармакології, метеорології, філософії, історії, етнографії тощо. 95 праць аль-Біруні були присвячені астрономії, математиці, математичній географії та суміжним наукам. Енциклопедичний трактат «Канон Масуда», присвячений Масуду — сину Махмуда Газневі, підсумовував найважливіші астрономічні знання Близького Сходу й Середньої Азії та містив власні розвідки вченого.

Описав календарі арабів, персів, греків та інших народів. Уперше на Середньому Сході висловив думку про рух Землі навколо Сонця, обчислив довжину кола Землі. У 995 першим у Східному світі створив глобус (модель Землі), що відповідав принципам картографії. Виділив геодезію в самостійну науку та уклав перший підручник. Визначив питому вагу багатьох мінералів. Сприяв впровадженню експериментальних досліджень у механіку.

Автор фундаментальних праць із філології, розробник системи перекладу і транскрипції на основі арабської графіки. Спростовував учення про вічність Всесвіту, був поборником учення про творення світу «з нічого». Критикував філософські погляди Ібн Сіни, Аристотеля.

Дотепер один із найерудованіших знавців історії релігії в мусульманському світі. Засновник порівняльного релігієзнавства: характеризував і порівнював традиції зороастризму (його свідчення про зороастрійські вірування і свята вважають особливо цінними), юдаїзму, індуїзму, християнства, маніхейства, буддизму, різних течій ісламу. Доводив вищість інститутів і звичаїв ісламу, однак зберігав об’єктивність і неупередженість до немусульманських релігій, відкидав забобони й наклепи.

Одна з головних праць присвячена теоретичному обґрунтуванню історичних, етнографічних, етнологічних, історико-хронологічних, медичних, науково-дослідних методів і методології та іншим питанням.

Уклав загальний покажчик своїх творів. Його авторству приписують 146 праць, до нашого часу дійшли близько 30.

Визнання

Один із провідних вчених середньовічного Сходу. Праці Аль-Біруні перекладені німецькою, англійською, узбецькою мовами.

На його честь названо м. Біруні (від 1957, тепер Узбекистан), вулиці багатьох міст Узбекистану (зокрема Самарканда, Ташкента, Фергани тощо), Інститут сходознавства Республіки Узбекистан (від 1957, м. Ташкент), станцію метрополітену в м. Ташкенті.

Для студентів старших курсів технічних факультетів Узбекистану за відмінну успішність та участь у творчій і науковій діяльності засновано стипендію імені Біруні.

Памʼятники Біруні встановлені в Узбекистані, Ірані, США тощо. Статуя Біруні входить до Павільйону перських учених — пам’ятника, подарованого Іраном відділу ООН у м. Відні (2009).

Його ім’ям названо місячний кратер Аль-Біруні, астероїд 9936 Аль-Біруні. За рішенням ЮНЕСКО та Міжнародного конгресу сходознавців 1973 у світі відзначали 1000-ліття від дня народження вченого.

Твори

The Yoga Sutras of Patañjali. New York : New York University Press, 2020. 127 p.

Література

1. Rashed R., Morelon R. Encyclopedia of the History of Arabic Science : in 3 vol. London : Routledge, 1996.
2. Glick T., Livesey St., Wallis F. Medieval Science, Technology, and Medicine: An Encyclopedia. New York : Routledge, 2005. 598 р.
3. Scheppler B. Al-Biruni: Master Astronomer and Muslim Scholar of the Eleventh Century. New York : Rosen Publishing Group, 2006. 112 р.
4. Sparavigna A. The Science of Al-Biruni // International Journal of Sciences. 2013. Vol. 2 (12). P. 52–60.
5. Starr S. F. The Genius of their Age: Ibn Sina, Biruni, and the Lost Enlightenment. New York : Oxford University Press, 2023. 300 p.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Біруні, Абу Райхан аль // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Біруні, Абу Райхан аль (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.05.2025