Чортківський замок
Чорткі́вський за́мок, Гольських замок у Чорткові — комплекс оборонних споруд, пам'ятка архітектури національного значення, м. Чортків Тернопільської області, Україна.
Мурований замок міститься в периферійній частині історичного центру міста на пагорбі лівого берега р. Серет у місцевості, що називається Вигнанка. Навколо замку — малоповерхова садибна забудова.
Історична довідка
На місці теперішнього замку були дерев’яно-земляні оборонні споруди, зведені наприкінці 14 ст. (не збережено). Приватновласницький замок родини Гольських, котра володіла м. Чортковом від 1597, розпочав будувати після 1597 воєвода подільський і руський, староста барський і летичівський С. Гольський (1553–1612; тепер Україна). 1610 він перебудував замок, звівши в ньому палац у стилі ренесанс. 1612 власником став брат засновника, каштелян кам’янецький Я. Гольський (дата і місце народження невідомі; 2-га половина 16 ст. — 1613, тепер Україна). Його удова 1618 передала замок у власність брацлавського воєводи, ротмістра С. Потоцького (1568–1631; тепер Україна). Потоцькі володіли замком до 1750 з перервами, зумовленими численними війнами. Замок неодноразово відбивав напади татар і турків. Під час Хмельниччини його двічі (1648 та 1649) брали штурмом козаки.
1655 після короткої облоги замок здобули війська Б.-З. Хмельницького і Московського царства, узявши в московський полон власника, П. Потоцького (1612–1675; тепер Україна). 1672 замок захопило військо Османської імперії і до 1683 він був резиденцією місцевого турецького урядника — субпаші Подільського пашалику. 1683 військо Речі Посполитої під проводом А. Потоцького (1628–1691; тепер Україна) відвоювало місто і замок, після чого сюди прибув король Ян ІІІ Собеський. 1699 Потоцькі відбудували замок після воєнних руйнувань. При цьому враховано втрату замком свого первісного військово-стратегічного призначення. Тому під час наступної реконструкції у першій половині 18 ст. башти перетворено на палацові ризаліти, а вздовж зовнішнього фасаду між ними влаштовано терасу на аркадній (див. Аркада) галереї. 1750 замок перейшов у власність сім’ї Врублевських, а від них наприкінці 18 ст. — до родини Садовських. Вони використовували замок для господарських потреб, здавали його приміщення в оренду. 1815–1863 тут була міська в’язниця. Останній приватний власник І. Садовський (1776–1861; тепер Україна) передав замок у розпорядження католицьких благодійних закладів. Від кінця 19 ст. замок невпинно руйнувався. 1937 його викупило Подільське туристсько-краєзнавче товариство й забезпечило консервацію руїн. Після Другої світової війни територію замку використовували для господарських потреб.
Від 2010 замок в оперативному управлінні Національного заповідника «Замки Тернопілля». Відтоді тривають роботи з реставрації, музеєфікації та пристосуванння замку для культурно-освітніх потреб. 2020 замок включено до програми Президента України «Велика реставрація».
Характеристика
Замок у плані є неправильним п’ятикутником. Мав наріжні башти, з яких збережено дві. Оборонні мури по периметру і триповерховий палац зведено з місцевого каменю-пісковика. До 19 ст. двір був периметрально забудований мурованими будинками, зовнішні стіни яких слугували одночасно оборонними мурами. Від цих корпусів залишилися тільки численні підвали, з яких підземні ходи вели до річки. Головний в’їзд на територію замку був у північному мурі. Палац займає західний бік двору. Він прямокутний у плані, обома причілками прилягає до двох наріжних башт. Вирішений у ренесансній стилістиці: мав на дворовому фасаді двоярусні аркадні галереї. Зали палацу були розмальовані фресками на світські теми (не збережено). Дві башти виступають своїми об’ємами за лінію замкових мурів у напільний бік. Південно-західна башта п'ятигранна, має два яруси з підвалом; північно-західна башта чотиригранна, має один ярус на підвалі. Склепіння башт не збережено. Дахи усіх замкових споруд втрачено; проєктом реставрації замку передбачено їх відновити, що станом на 2025 реалізовано частково.
Значення
Замок Гольських — один із найвиразніших магнатських приватних замків Поділля 17 ст., в якому оприявнено бурхливу історію цього краю.
Література
- Czołowski A. Przeszłość i zabytki województwa tarnopolskiego. Tarnopol : Nakładem Powiatowej Organizacji Narodowej, 1926. P. 73.
- Мацюк О. Замки і фортеці Західної України. Мандрівки історичні. Львів : Центр Європи, 1997. С. 129–131.
- Вечерський В. Фортеці й замки України. Київ : [б. в.], 2011. С. 384–385.
- Терещенко В., Поліщук О. Будівництво п’ятикутних замків в ранньомодерній Галичині: методичні проблеми дослідження // Фортифікації. 2024. Вип. 21. С. 70–77. URL: https://science.lpnu.ua/uk/fortyfikaciyi/vsi-vypusky/volume-20-2024/budivnyctvo-pyatykutnyh-zamkiv-v-rannomoderniy-galychyni
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Чортківський замок // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Чортківський замок (дата звернення: 1.11.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.05.2025
