Церква Параскеви П'ятниці та дзвіниця в Космачі

Це́рква Параске́ви П’я́тниці та дзвіни́ця в Космачі́ — втрачений архітектурний ансамбль, Івано-Франківська область, Україна.

Церква Параскеви П’ятниці в Космачі.
Фото Щербаківського Д. М. початку 20 ст.
Церква. Фото березня 1972
Дзвіниця. Фото березня 1972
Церква. Лінорит Вечерського В. П. 1980-х
Дзвіниця. Лінорит Вечерського В. П. 1980-х

Загальні відомості

Дерев’яні греко-католицька церква та дзвіниця були розташовані у долині між горами в центральній частині села на старому цвинтарі, огородженому невисоким кам’яним муром. Формували своєрідний сакральний ансамбль, характерний для Гуцульщини.

Історична довідка

Церква та дзвіниця збудовані 1718 коштом космацького мешканця М. Ватаманчука.

У 1940-х радянська влада підпорядкувала парафію Російській православній церкві, а на початку 1960-х церкву закрили.

1963–1964 під час зйомок фільму «Тіні забутих предків» кінорежисером С. Параджановим частину ікон з церковного іконостасу було вивезено на Київську кіностудію ім. О. Довженка (тепер Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка). Через тривалий час старожитності було передано у м. Івано-Франківськ до Музею мистецтв Прикарпаття. Під кінець 1960-х церква, яку не було взято під охорону держави як пам’ятку архітектури, занепала. Щоб відвернути загрозу знищення, селяни вирішили створити в храмі музей О. Довбуша, проте влада не дозволила.

1971 після особистого втручання П.Тронька до с. Космача прибула група майстрів-реставраторів, було завезено будівельні матеріали для ремонту церкви. Проте представники місцевої влади заборонили майстрам працювати. 1972 після вчинених КДБ масових арештів в Україні церкву залишили напризволяще. 1975 спалахнула пожежа (вчасно загасили); 1983 церква згоріла дотла, тоді ж пошкоджено дзвіницю.

Відтворення храму передбачено урядовою Програмою відтворення видатних пам'яток історії та культури України 1999 (не реалізовано).

Станом на 2021 на місці знищеної церкви стоїть капличка; дзвіницю відремонтовано й оббито бляхою.

Характеристика

Церква гуцульського типу: хрещата, п’ятизрубна, одноверха. Західне рамено значно довше за інші. Усі рамена хреста прямокутні в плані, накриті масивними напівщипцевими дахами з великими трикутними фронтонами. Над середохрестям підносилася глуха восьмигранна баня з наметовим верхом. Церкву оперізувало широке опасання, що спиралося на випусти нижніх вінців зрубу. Усі частини споруди, окрім підопасання, були пошиті ґонтом. Церкву неодноразово ремонтували, проте до 1970-х вона зберегла автентичні архітектурні форми.

Дзвіниця двох’ярусна, типу четверик на четверику. Нижній ярус глухий, зрубний, а горішній — каркасний, ошальований дошками, з ярусом арок-голосників угорі по периметру. Між ярусами широке опасання. Вінчав дзвіницю простий чотиригранний намет.

Значення

Церква Параскеви П’ятниці та дзвіниця у Космачі мали історично-культурну цінність як властивий для Гуцульщини сакральний ансамбль першої третини 18 ст., що дійшов до 1970-х без значних перебудов і спотворень. Знищення церкви призвело до штучного збіднення національної культурної спадщини.

Додатково

За народними легендами, у цій церкві, яку називали «горішньою», бував ватажок карпатських опришків О. Довбуш, жертвував кошти на створення іконостасу і на ремонт. За храмом закріпилося найменування Довбушевої церкви.

Боротьба за збереження Довбушевої церкви стала помітним явищем у громадсько-політичному житті УРСР, об’єднавши місцевих мешканців, провідних представників української інтелігенції, дисидентів і навіть партійних функціонерів. Разом обстоювали пам’ятку: заступник Голови Ради Міністрів УРСР П. Тронько і дисидент В. Мороз; місцевий священик і майбутній патріарх Володимир (Романюк); письменники О. Гончар, М. Стельмах, Д. Павличко; художники Г. Смольський (1893–1985; Україна) і С. Гебус-Баранецька; мистецтвознавці Г. Логвин і В. Самойлович; історики О. Компан (1916–1986; Україна) і В. Грабовецький (1928–2015; Україна); історик архітектури П. Макушенко, реставратори І. Могитич; Я. Новаківський (1920–1982; Україна), директор Софійського музею (тепер Національний заповідник «Софія Київська») В. Ачкасова (1928–2015; Україна) та багато інших. В. Мороз назвав Космач бастіоном українського опору.

Література

  1. Рибалко О. Руїнники і оборонці // Пам’ятки України: історія та культура. 1995. № 1. С. 106–133.
  2. Вечерський В. Втрачені об’єкти архітектурної спадщини України. Київ : Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування, 2002. С. 438–441.
  3. Вечерський В. Українські дерев’яні храми. Київ : Наш час, 2007. С. 193–195.
  4. Щербаківський В., Щербаківський Д. Українське мистецтво. Харків : Савчук О. О., 2015. С. 174; 193.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Церква Параскеви П'ятниці та дзвіниця в Космачі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Церква Параскеви П'ятниці та дзвіниця в Космачі (дата звернення: 18.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
01.10.2021


Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ