Рибекіт

Рибекіт
Клас мінералу	силікати
Колір	темно-синій до чорного
Форма кристалів	призматичні, голчасті
Сингонія	моноклінна
Твердість	5, 0–6, 5
Блиск	скляний
Прозорість	непрозорий, просвічує
Густина	3, 02–3, 42 г/см³
Особливі характеристики	крихкий

Рибекі́т (нім. Riebeckit, від Riebeck — прізвище дослідника) — мінерал групи амфіболів, бідний на магній лужний амфібол ланцюжкової будови.

Історична довідка

Мінерал уперше виявив на архіпелазі Сокотра в Індійському океані (Ємен) етнолог, мінералог, натураліст Е. Рібек (1853–1885; Німеччина). Науковий опис і назву на честь першовідкривача мінералу дав у 1888 мінералог А. Зауер (1852; Німеччина — 1932; Австрія).

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула варіативна:

за виданням «Мінералогічний словник» (Мінералогічний словник. Київ, 1975): Na₂Fe²⁺(Fe³⁺)₂[(OH, F)Si₄O₁₁]₂;

за виданням «Глосарій Флейшнера» (англ. M. E. Back. Fleischer's Glossary. Тісон, 2022): Na₂(Fe, Mg)₃Fe₂Si₈O₂₂(OH)₂.

Хімічний склад, % (зразок із родовища Квінсі, шт. Массачусетс, США): SiO₂ — 61,79; FeO — 21,43; Fe₂O₃ — 14,51; Na₂O — 6,16; H₂O — 1,4; CaO — 1,28; K₂O — 1,1; Al₂O₃ — 0,68; F — 0,2; MgO — 0,1.

Домішки: CaO, K₂O, MnO, TiO₂. Іноді Fe²⁺ заміщується на Mg з утворенням магнезіорибекіту.

Фізичні властивості

Сингонія моноклінна.

Утворює призматичні, голчасті кристали. Існує волокнистий різновид — крокідоліт. Кристалічна структура стрічкова.

Густина — 3,02–3,42 г/см³.

Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 5,0–6,5.

Колір темно-синій до чорного, крокідоліт — блакитний до синього.

Блиск скляний, у крокідоліту — шовковистий. Непрозорий або просвічує. Крихкий.

Утворює тверді розчини із глаукофаном (кросити) і арфведсонітом (озаніти), а також з магнезіорибекітом.

Різновиди

Різновиди рибекіту відмінні за хімічним складом та структурою.

Рибекіт волокнистий, або крокідоліт, крокідоліт-азбест — агрегати рибекіту, які складаються з волокнистих індивідів; підвиди — крокідоліт магніїстий (волокниста відміна рибекіту з Південної Австралії, що містить 11,34 % MgO); крокідоліт-опал (те ж саме, що котяче око або тигрове око.
Рибекіт магнезіально-залізистий.
Рибекіт магніїстий (різновид з Південної Австралії; містить до 15,8 % MgO).
магнезіо-рибекіт, терновськіт — лужна рогова обманка, лужний амфібол.

Походження. Розташування родовищ

Походження рибекіту метасоматичне (див. Метасоматизм) або магматичне (див. Магматизм). Характерний мінерал лужних гранітів та гранітних пегматитів. Часто трапляється в ріолітах і трахітах, лужних вивержених метаморфічних гірських породах як породотвірний мінерал разом з егірином, в окремих гідротермальних жилах — із кварцом або кальцитом. У процесі гідротермальних змін заміщується хлоритом, у процесі вивітрювання — сумішшю гідроксидів заліза з опалом, кварцом, халцедоном.

Супутні мінерали: альбіт, анкерит, арфведсоніт (магматичний), гематит, грюнерит, егірин, кальцит, кварц (залізні формації), магнетит, нефелін, сидерит, стильпномелан, тремоліт, фероактиноліт (метаморфічний), халцедон.

Найбільше родовище крокідоліту розташоване поблизу м. Грикватауна в Північній Капській провінції (ПАР).

Інші локації: Франція (о. Корсика), Норвегія (провінція Телемарк), Росія (Курська магнітна аномалія, Красноярський край), Австралія (штати Західна Австралія, Південна Австралія), Замбія (поблизу м. Лусаки), США (штати Массачусетс, Колорадо, Вашингтон), Канада (провінції Ньюфаундленд і Лабрадор, Квебек), Болівія. В Україні родовища рибекіту (крокідоліту), приурочені до товщ залізистих кварцитів, є у Криворізькому залізорудному басейні.

Застосування

З рибекітовими гранітами пов'язані родовища рідкісних металів (танталу, ніобію, цирконію та ін.). Тонковолокнисті псевдоморфози кварцу по крокідоліту (темно-синє соколине око) та кварцу з гетитом по вивітреному крокідоліту (золотисто-коричневе тигрове око) — виробне каміння. Подрібнений синій рибекіт використовують як мінеральний пігмент. У ПАР рибекіт видобувають для виробництва теплоізоляційних і протипожежних матеріалів. Із рибекітового граніту, або айльзиту з о. Ейлса-Крейг в Ірландському морі (Шотландія) виробляють камені для керлінгу.

Додатково

Рибекітом облицьовано Кантонський віадук у парку Бордерленд (штат Массачусетс, США). Колір рибекітового граніту дав назву Великому Блакитному пагорбу (висота 194 м) у штаті Массачусетс.

Література

Sauer А. Ueber Riebeckit, ein neues Glied der Hornblendegruppe, sowie über Neubildung von Albit in granitischen Orthoklasen // Zeitschrift der Deutschen Geologischen Gesellschaft. 1888. Bd. 40. P. 138–152.
Dana J., Dana E. System of Mineralogy : in 3 vol. 6th ed. New York : Wiley, 1892. Vol. 3. P. 400.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Рибекіт // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
Riebeckite // Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003. URL: https://rruff.geo.arizona.edu/doclib/hom/riebeckite.pdf
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2007. Т. 2. 670 с.
Кульчицька Г., Черниш Д., Сєтая Л. Українська номенклатура мінералів. Київ : Академперіодика, 2022. С. 305.