Тремоліт

Tremolite Campolungo.jpg

Тремоліт

Клас мінералу силікати
Колір білий, сіро-зелений, сірий, безбарвний
Форма кристалів довгопризматичні, голчасті, волокнисті, волосоподібні
Сингонія моноклінна
Твердість 5, 0–6, 0
Блиск скляний, шовковистийтремолит
Густина 2, 9–3, 44 г/см3
Особливі характеристики крихкий

Тремолі́т (італ. tremolite, від Tremola — Тремола, назви долини у Швейцарії) — породотвірний мінерал класу силікатів сімейства амфіболів.

Історична довідка

Тремоліт уперше виявлено поблизу г. Камполунго (кантон Тічино, Швейцарія). 1790 його описав фармацевт Й. Гепфнер (1759–1813; Швейцарія) і назвав за місцем типового розташування — долини Тремола поблизу перевалу Готард.

Типовий матеріал мінералу зберігається в Музеї природознавства у м. Женеві та в Кантональному геологічному музеї в м. Лозанні.

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула варіативна:

  • за виданнями «Мінералогічний словник» (Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник, 1975) та «Енциклопедія мінералогії» (англ. Frye K. The Encyclopedia of Mineralogy, 1983): Ca2(Mg, Fe2+)5 [Si4O11]2(OH, F)2;
  • за виданням «Мінералогічний словник (нім. G. Strübel, S. H. Zimmer. Lexikon der Mineralogie, 1982): Ca2Mg5Si8O22(OH)2;
  • за виданням «Глосарій Флейшнера» (англ. M. E. Back. Fleischer's Glossary, 2022): Ca2(Mg, Fe)5Si8O22(OH)2.

Хімічний склад, % (за зразком із родовища Белмет, штат Нью-Йорк, США): CaO — 11,88; MgO — 25,19; SiO2 — 59,45; H2O — 2,27.

Домішки: Al2O3, MnO, FeO.

Фізичні властивості

Сингонія моноклінна.

Форми виділення: довгопризматичні, голчасті, волокнисті та волосоподібні кристали, тичкуваті, повстеподібні агрегати. Утворює двійники. Спайність довершена за призмою із кутом близько 56 °.

Густина — 2,9–3,44 г/см3.

Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 5,0–6,0.

Колір білий, сіро-зелений, сірий, безбарвний. Інші кольори, обумовлені наявністю домішок, варіюються від сірого і жовтого до зеленого і фіолетового. Найбільше впливає на колір тремоліту домішка заліза: навіть незначна його кількість забарвлює мінерал в зелені тони, при більш істотних значеннях тремоліт темніє і стає важчим.

Блиск скляний, у тонковолокнистих аґреґатів — шовковистий. Злам раковистий.

Крихкий. Флуоресціює під денним та короткохвильовим ультрафіолетовим світлом.

Утворює ряд з актинолітом і фероактинолітом. Супутні мінерали: кальцит, доломіт, кальцієвий гранат, воластоніт, тальк, діопсид, форстерит, кумінгтоніт, магнезіо-кумінгтоніт, рибекіт, вінхіт.

Різновиди

Виокремлюють:

  • тремоліт-азбест — тонковолокнистий термостійкий;
  • тремоліт залізистий — хімічна формула Ca2Fe5[Si4O11]2(OH)2;
  • нефрит — щільний прихованокристалічний;
  • гексагоніт — ліловий;
  • тремоліт манґанистий, або манґантремоліт — різновид із манґанового родовища Казо-Майн (Японія), який містить до 8 % MnO;
  • тремоліт натріїстий — за складом проміжний між тремолітом та глаукофаном;
  • тремоліт хромистий — різновид із родовища Отокумпу (Фінляндія), який містить до 2 % Cr2O3.

Походження. Розташування родовищ

Поширений мінерал. Локалізується в метаморфічних гірських породах, переважно у продуктах регіонального метаморфізму. Важливий породотвірний мінерал на контактах вивержених гірських порід разом із вапняками та доломітами, а також у кристалічних сланцях.

Станом на 2022 зафіксовано майже 3 000 локацій на всіх континентах.

В Європі знайдений у Швейцарії (кантони Тічино, Вале), Німеччині (Рудні гори, землі Баден-Вюртемберг, Баварія, Гессен та ін.), Австрії (Каринтія, Нижня Австрія, Зальцбург, Штирія, Тіроль); родовища є в Болгарії, Фінляндії, Франції, Грузії, Греції, Польщі та ін.

В Америці знайдений у США (штати Нью-Йорк, Каліфорнія, Аризона і Коннектикут), Канаді (провінція Онтаріо), Бразилії, Болівії, Чилі, в Африці — у Замбії, Зімбабве, Танзанії, Намібії. Досить поширений в Азії: Бангладеш, Китай, Малайзія та ін. Виявлений в Антарктиді.

В Україні видобувають із родовищ Криворізького залізорудного басейну.

Застосування

Використовують як індикатор температури: під дією надвисоких температур стає нестабільним і перетворюється на діопсид. Наявність тремоліту і відсутність діопсиду у зразку показує, що порода, з якої він видобутий, не піддавалася сильному нагріванню.

Донедавна велике промислове значення мав тремоліт-азбест, або гірський льон, однак наразі його використання істотно скоротилося внаслідок виявленої шкідливої дії на здоров'я людини.

Деякі різновиди цінують колекціонери, особливо агрегати, схожі на волосся, в яких кристали виходять із загального центру і ростуть у радіальному напрямку. Гексагоніт зі штату Нью-Йорк (США) фіолетового кольору — ювелірний матеріал. Нефрит — виробний камінь і матеріал для виготовлення ювелірних та декоративно-художніх виробів.

Загалом використовують як будівельний матеріал для облицювання, в хімічній промисловості як наповнювач теплоізоляційних і кислотостійких матеріалів тощо.

Література

  1. Dana J., Dana E. System of Mineralogy : in 3 vol. 6th ed. New York : Wiley, 1892. Vol. 3. P. 462–463.
  2. Лазаренко Є. К., Винар О. М. Тремоліт // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
  3. Щербак Н. П., Павлишин В. И., Литвин А. Л. и др. Минералы Украины: краткий справочник. Киев : Наукова думка, 1990. 408 с.
  4. Tremolite // Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003. URL: https://rruff.geo.arizona.edu/doclib/hom/tremolite.pdf
  5. Roth P. The Early History of Tremolite // Axis. 2006. Bd. 2. № 3. P. 1–10. URL: https://mineralogicalrecord.com/wp-content/uploads/2020/10/pdfs/TREMOLITE-Edited.pdf
  6. Павлишин В. І. Матковський О. І., Довгий С. О. Генезис мінералів. 2-ге вид. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2007. 556 с.
  7. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2013. Т. 3. 644 с.
  8. Тремоліт // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Тремоліт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Тремоліт (дата звернення: 10.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
16.09.2025


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶