Глаукофан

Глаукофа́н — породотвірний мінерал класу силікатів.

Глаукофан
Клас мінералу	силікати
Колір	від сірого до темно-синього
Форма кристалів	призматичні
Сингонія	моноклінна
Твердість	5, 5–6, 5
Блиск	скляний
Густина	3, 1–3, 3 г/см3

Характерний мінерал глаукофанових і слюдяних кристалічних сланців. Лужний амфібол ланцюжкової будови.

Історична довідка

Уперше знайдений 1845 на о. Сіросі (Греція); описаний мінералогом Й. Гаусманом (1782–1859; Німеччина).

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула: Na₂Mg₃Al₃(OH)₂[Si₈O₂₂] або Na₂(Mg,Fe)₃Al₂[(OH)₂|Si₈O₂₂].

Хімічний склад (%): Na₂О — 6,98; MgO — 13,02; Al₂О₃ — 12,04; SiO₂ — 57,73; Н₂О — 2,27.

Домішки: Fe²⁺, Fe³⁺, Са, К.

Магній і Залізо можуть взаємозаміщуватись у формулі, але завжди знаходяться в однаковій пропорції до інших компонентів мінералу.

Фізичні властивості

Сингонія моноклінна. Кристали призматичні. Колір від сірого до темно-синього.

Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса 5,5–6,5. Густина 3,1–3,3 г/см³. Блиск скляний. Спайність довершена за призмою.

Азбестоподібна відміна глаукофану — родусит.

Асоціації: актиноліт, арагоніт, барроїзит, епідот, жадеїт, кросит, куммінгтоніт, лавсоніт, омфацит, хлорит.

Походження. Розташування родовищ

Трапляється в метаморфічних гірських породах.

Глаукофанові сланці поширені у всьому світі. Значні поклади є у горах п-ва Каліфорнії, в Альпах (автономний регіон Валле д’Аоста, Італія; кантон Вале, Швейцарія), вздовж східного узбережжя о. Корсики, у горах регіону Канто (Японія).

Глаукофан в Україні

Виявлений у Криворізькому залізорудному басейні.

Література

1. Dana J., Dana E. System of Mineralogy : in 3 vol. 7th ed. New York : Wiley, 1944–1946.
2. Лазаренко Є. К., Винар О. М. Бейделіт // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
3. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
4. Глаукофан // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.
5. Glaucophane/Handbook of Mineralogy. URL: https://rruff.info/doclib/hom/glaucophane.pdf

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Глаукофан // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Глаукофан (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 01.03.2022

[