Нефелін

Нефелі́н (від грец. νεφέλη — хмара), елеоліт, масляний камінь — породотвірний мінерал групи фельдшпатидів, класу силікатів, підкласу каркасних силікатів.

Нефелін
Синоніми	елеоліт, масляний камінь
Клас мінералу	силікати
Колір	безбарвний або сірий з відтінками
Сингонія	гексагональна
Твердість	6
Блиск	скляний, на зламі жирний
Прозорість	непрозорий
Густина	2, 6 г/см³
Особливі характеристики	крихкий, нестійкий

Алюмосилікат натрію і калію каркасної будови.

Історична довідка

Уперше виявлено на вулканічному комплексі Сомма-Везувій (область Кампанія, Італія). 1801 описав мінералог і кристалограф Р.-Ж. Гаюї. Він дав мінералу назву, пов’язану із властивістю утворювати гелеві «хмари» кремнезему в процесі розкладання в сильних кислотах.

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула:

За Є. Лазаренком та О. Винар (Мінералогічний словник. Київ, 1975): KNa₃[AlSiO₄]₄.
За виданням «Fleischer's Glossary» (2022): (Na, K) Al[SiO₄].

Середній склад (ваг. %): Na₂O — 16, Al₂O₃ — 33, K₂O — 5-6 (до 12); SiO₂ — 42.

Домішки: Са, Mg, Ti, Be, Rb, Ga.

Фізичні властивості

Сингонія гексагональна. Спайність відсутня. Утворює зернисті, іноді масивні агрегати, суцільні маси, окремі ідіоморфні кристали.

Густина — 2,6 г/см³. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 6.

Безбарвний або сірий з відтінками. Блиск скляний, на зламі жирний. Злам раковистий. Крихкий.

Супутні мінерали: анабергіт, барит, галеніт, рамельсберґіт, сафлорит, хлоантит, шмальтин.

Асоціації: авгіт, діопсид, лейцит, калійний польовий шпат, натрієві амфіболи, натрієві піроксени, олівін, плагіоклаз.

Різновиди

Виокремлюють:

нефелінгідрат (лемберґіт);
нефелін каліїстий (містить до 12 % K₂O);
нефелін літіїстий (застаріла назва евкриптиту — ортосилікату літію і алюмінію);
нефелін-ортоклаз (псевдоморфози альбіту, ортоклазу й нефеліну по лейциту).

Походження. Розташування родовищ

Утворюється при магматичних процесах. Входить до складу лужних недонасичених діоксидом кремнію (SiO₂) порід, особливо в магматитах, плутонітах, дайкових (див. Дайка) і ефузивних гірських породах. Нестійкий, заміщується цеолітами, канкринітом, содалітом, на земній поверхні вивітрюється і переходить у каолініт, карбонати. При розкладанні утворює пластинчастий кремнезем.

Поклади виявлено у Німеччині (гори Шварцвальд, земля Тюрингія), Австрії (земля Штирія), Російській Федерації (Кольський півострів, Західний Сибір, Тива). Знайдений у Норвегії, Великій Британії та Південно-Африканській Республіці, США (штати Мен, Арканзас, Нью-Джерсі). Нефеліни високої чистоти містить родовище поблизу м. Бенкрофта у провінції Онтаріо, Канада.

Нефелін в Україні

Трапляється в межах Українського кристалічного щита, Приазов'ї, на Волині.

Значення

Перспективна алюмінієва руда. Використовують у виробництві абразивів і соди, для отримання силікагеля, як добриво у сільському господарстві. Нефелінові сієніти слугують сировиною для скляної, керамічної і цементної промисловості.

Збагачують флотацією.

Література

Dana J., Dana E. System of Mineralogy : in 3 vol. 7th ed. New York : Wiley, 1944–1946.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Нефелін // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2004. Т. 1. 640 с.
Нефелін // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.