Гетит

Гетит з Волинського родовища камерних пегматитів

Гетит
Клас мінералу	оксиди
Колір	чорно-бурий, червоно-бурий, жовтий
Сингонія	ромбічна
Твердість	5–5, 5
Блиск	скляний
Густина	4–4, 4 г/см³

Гети́т, гьотит [від прізвища поета Й. В. Гете (нім. Goethe)] — мінерал класу оксидів та гідроксидів.

Гідроксид заліза ланцюжкової будови; залізна руда.

Історична довідка

Названо на честь Й. В. Гете. Термін вперше використав 1806 мінералог Й. Г. Ленц (1748–1832; Німеччина).

Характеристика

Хімічний склад

Формула: FeOOH.

Склад, %: Fe₂О₃ — 89,86 (62,86 Fe і 10,14 Н₂О). На практиці вміст заліза нижчий, а води вищий.

Різновид, збагачений водою (зі вмістом Fe₂О₃ менше 85 %), називають гідрогетитом.

Домішки: в бокситах Al, Si, Ti, Mn, Са та ін.; в зонах окиснення рудних родовищ — Cu, Pb, Zn, Cd, Ag, Au; у корах вивітрювання на основних і ультраосновних породах — Ni, Co, V, Сг.

Фізичні властивості

Сингонія ромбічна. Густина 4–4,4 г/см³. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса 5–5,5.Колір чорно-бурий, червоно-бурий, жовтий. Блиск від алмазного до напівметалічного. Риса бура з червонуватим відтінком.

Асоціації: гематит, манганіт, пірит, піролюзит, сидерит та ін.

Різновиди

Гетит волокнистий; α-гетит (гетит); γ-гетит (лепідокрокіт), стильпносидерит (з підвищеним вмістом P₂O₅, 2 % і більше).

Походження. Розташування родовищ

Входить до складу бурих залізняків. Утворюється як продукт вивітрювання залізовмісних мінералів у насичених киснем середовищах та як первинний осад гідротермальних, морських і болотних середовищ у процесі окиснення залізовмісних компонентів води.

Трапляється в натічних ниркоподібних або сталактитових (див. Сталактити) формах радіально–волокнистої будови. Утворює щільні, пористі, ніздрюваті та порошкуваті агрегати, зрідка — голчасті і стовпчасті гідротермальні мінерали.

Поширений у Німеччині (землі Північний Рейн-Вестфалія, Гессен), Чехії (Середньочеський край), Англії (графство Корнуолл), Франції (регіони Гранд-Ест та Центр — Долина Луари), США (штати Колорадо, Міннесота, Вісконсин, Мічиган), Канаді (провінції Квебек та Онтаріо).

Гетит в Україні

Присутній у Керченському та Криворізькому залізорудних басейнах.

Література

Dana E. S. Dana's System of Mineralogy. 5th ed. New York : Yale University Press, 1868. 827 p.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Гетит // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
Korbel P., Novák M., Horwath W. Mineralien Enzyklopädie. Eggolsheim : Nebel, 2002. 296 p.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2004. Т. 1. 640 с.
Гетит // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1. 444 с.