Деамбулаторій
Деамбулато́рій (фр. déambulatoire, від лат. deambulatorium — місце для прогулянок, з лат. deambulare — гуляти, прогулюватися) — круговий обхід довкола хору (головної апсиди) католицького собору.
Деамбулаторії виникли в церковній архітектурі Західної Європи 10 ст. Одним із найстародавніших є виявлений археологічними розкопками деамбулаторій базиліки Сен-Мартен у м. Турі (Франція) 10 ст. Такий обхід довкола хору споруджували тільки у великих три- та п’ятинавових базиліках — паломницьких (див. Паломництво) церквах, монастирських і міських соборах, розрахованих на одночасне перебування значної кількості вірян і паломників.
Деамбулаторій призначено для безперешкодного проходу великих натовпів паломників до вінця капел, влаштованих позаду хору базиліки. У цих капелах поміщали малі вівтарі з реліквіями — мощами святих, масове поклоніння яким було метою повсюдних регулярних багатолюдних паломництв; пожертви паломників були основою добробуту відповідних монастирів та соборів (див. Сантьяго-де-Компостела шляхи у Франції). Групи паломників, заходячи до собору, рухалися лівою бічною навою у бік вівтаря; із цієї нави (або з трансепта, за наявності) входили у деамбулаторій, вклонялися святиням у капелах, розміщених уздовж деамбулаторія, і потім правою бічною навою виходили з собору, не заважаючи літургії, яка в цей час відбувалася у середній наві перед вівтарем. Деамбулаторій удвічі нижчий за хор і зазвичай відділений від нього не суцільною стіною, а низкою пілонів і стовпів та декоративними ґратами. Перекривали деамбулаторій муровані склепіння. У Європі на континенті деамбулаторії мали напівциркульний або багатокутний абрис у плані, на Британських островах — прямокутний.
Деамбулаторії поширено в архітектурі романського стилю та готики. Від доби Відродження деамбулаторії, за рідкісними винятками (церква Сакре-Кер у Парижі), споруджувати перестали.
Деамбулаторій (позначено жовтим кольором) в структурі великого романського собору (третя монастирська церква абатства Клюні, Франція)
Деамбулаторій романського собору
Сен-Сернен у м. Тулузі (Франція)
Інтер’єр деамбулаторія готичного
Бурзького собору
Література
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 138.
- Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 93.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Деамбулаторій // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Деамбулаторій (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.12.2024
