Модуль (будівництво)

Мо́дуль (від лат. modulus — міра) — умовна одиниця виміру, уніфікована, повторювана частина споруди, прийнята для позначення кратних співвідношень розмірів частин і цілого.

Просторова система модульних координат: М — модуль.
Модульна сітка, на основі якої архітектор Л. Міс ван дер Рое 1940 створив розпланування архітектурного ансамблю Іллінойського технологічного інституту у м. Чикаго, США

Застосовують також:

у містобудуванні — для позначення кратних співвідношень розмірів складових частин архітектурних ансамблів;

у будівельній індустрії — для позначення кратних співвідношень розмірів будівельних виробів (див. Будівельні матеріали і вироби), конструкцій і деталей.

Модуль визначають на підставі конструктивної або планувальної основи споруди. Він може мати відносне або абсолютне числове значення. У давнину як відносне числове значення модуля вибирали розмір одного із елементів конструкцій. В античних (див. Античність) ордерах архітектурних модулем був радіус (або діаметр) нижньої частини фуста колони; у храмах Давньої Русі — товщина стіни або сторона підкупольного квадрата; у дерев’яних церквах — розмір центрального зрубу; у цегляних будинках — довжина або ширина цеглини зі швом будівельного розчину. Модулем може бути відстань між осями колон чи інших опор. Науково-технічний прогрес, впровадження метричної системи мір привели до прийняття абсолютного числового значення модуля (у більшості країн — 100 мм). Модуль і модульна координація розмірів є основою уніфікації, стандартизації й типізації у сферах будівництва, архітектури, містобудування. Застосування модульності має певне естетичне значення, сприяючи упорядкованості архітектурної форми.

Розрізняють модулі:

архітектурно-конструктивний — умовна одиниця виміру, яку застосовують для погодження розмірів будівельних конструкцій з об’ємно-просторовими параметрами будинку (споруди);

розпланувальний — умовна одиниця виміру, яку застосовують для погодження розпланувальних розмірів будинку (споруди) і території, що забудовується (проміжки між будинками, трасування ліній інженерних і транспортних комунікацій, ширина проїздів, розпланувальні параметри майданчиків різного функціонального призначення тощо);

функціональний — уніфікована за розмірами повторювана частина будинку (типова кімната гуртожитку, типовий номер у готелі, типовий клас у будівлі школи тощо), яка служить просторовою одиницею кратних співвідношень розмірів частин і цілого будинку.

Література

  1. Дахно В. Модуль // Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 171.
  2. Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 281.
  3. Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 41.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Модуль (будівництво) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Модуль (будівництво) (дата звернення: 28.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
09.11.2022


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶