Мавзолей у Галікарнасі
Мавзоле́й у Галікарна́сі (грец. Μαυσωλεῖον τῆς Ἁλικαρνασσοῦ) — архітектурно-археологічна пам’ятка, одне із семи чудес світу, тепер у м. Бодрумі, провінція Мугли, Туреччина.
Археологічні залишки пам’ятки містяться на відкритій пониженій земельній ділянці серед житлової малоповерхової забудови. На ділянці є будівля, в якій розміщено музейну експозицію.
Історична довідка
Збудовано, орієнтовно, 368–350 до н. е. як спільну гробницю сатрапа (правителя) Карії (грецької держави у Малій Азії під зверхністю Давньої Персії) Мавзола (410–353 до н. е; тепер Туреччина) та його сестри, дружини й спадкоємиці Артемізії (395–351 до н. е; тепер Туреччина). Архітекторами були Сатир із Паросу та Піфей із Прієни. Виконання скульптурного оздоблення забезпечили 4 скульптори: Браякс (Вріакс) із Карії, Леохар із Афін, Скопас, Тимотей із Епідавра. 1402 мавзолей зруйновано землетрусом і його руїни протягом 1402–1523 поступово розібрали госпітальєри для будівництва і подальшої реконструкції розміщеного неподалік свого замку Святого Петра у м. Бодрумі. Археологічні дослідження пам’ятки розпочато 1857: виявлено частини фундаменту та скульптури, вивезені до Великої Британії і тепер експоновані в Британському музеї. Археологи з Данії 1966–1977 виконали вичерпні археологічні дослідження, на підставі яких 2003 створено гіпсовий макет-реконструкцію первісного вигляду пам’ятки у масштабі 1:66.
Характеристика
Мавзолей стояв на огородженій муром скельній терасі розмірами 105×244 м. Споруда прямокутна у плані розмірами 32×38,4 м, 46 м заввишки. Вона була триярусною, з підземною поховальною криптою. Нижній ярус у вигляді паралелепіпеда є монументальним постаментом, над яким підноситься другий ярус у вигляді периптера іонічного ордера з 11 і 9 колонами на фасадах. Увінчувала споруду 24-ступенева піраміда, що несла п’єдестал зі скульптурним зображенням квадриги, якою керують Мавзол і Артемізія. У приміщенні першого ярусу перекриття підтримували 15 колон доричного ордера, у приміщенні другого ярусу — 15 колон коринфського ордера. Споруду муровано з каменю і цегли й обличковано мармуром різних відтінків білого й світлосірого кольорів. Розміщені біля підніжжя скульптурні зображення левів і вершників підкреслювали грандіозність споруди. В інтерколумніях периптера другого ярусу були встановлені повнофігурні скульптурні зображення античних грецьких богів, героїв та членів династії Гекатомнидів, до якої належали Мавзол і Артемізія. Стіни оперізували суцільні скульптурні фризи з барельєфними (див. Барельєф) зображеннями битв греків з амазонками, греків з кентаврами та змагань на колісницях.
Значення
Мавзолей у Галікарнасі, який докладно описав Пліній Старший, став у античному світі уособленням великої й розкішної гробниці, поєднаної з поминальним храмом. Його не тільки визнано одним із семи чудес світу, але й сама назва стала родовою для означення такого типу споруд у світовій архітектурі [ Мавзолей Хасекі-Хуррем (Роксолани) у м. Стамбулі)].
Література
- Bauer E. Die Sieben Weltwunder. 2 aufl. München : Orbis, 2001. 144 p.
- Тимофієнко В. Історія архітектури Стародавнього світу. Київ : Наукова думка, 2006. С. 331–333.
- Clayton P., Price M. The Seven Wonders of the Ancient World. London : Routledge, 2015. 192 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Мавзолей у Галікарнасі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Мавзолей у Галікарнасі (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 12.03.2024
