Міського театру будівля у Львові
Міськоѓо теа́тру буді́вля у Льво́ві, Будівля театру опери і балету у Львові — пам’ятка архітектури національного значення, Україна.
Замикає перспективу головної розпланувальної осі центру м. Львова — проспект Свободи, є важливою архітектурною домінантою і окрасою міста.
Історична довідка
Великий міський театр (первісна назва) побудовано 1897–1900 за конкурсним проєктом 1895–1896 архітектора З. Горголевського у стилістиці віденського неоренесансу з окремими елементами модерну. За результатами фахових обговорень у Політехнічному товаристві проєкт переміг а архітектурному конкурсі, на який надійшло лише 2 проєкти.
Для спорудження театру в заболоченій долині р. Полтви довелося влаштовувати складні фундаменти із застосуванням залізобетону, інженерні розрахунки яких виконали фахівці Вищої політехнічної школи (тепер Національний університет «Львівська політехніка»). Основні будівельно-монтажні роботи під авторським наглядом З. Горголевського виконала львівська будівельна фірма І. Левинського, сталеві конструкції перекриттів виготовили на заводі в м. Сяноку (тепер Підкарпатське воєводство, Польща). Опоряджувальні роботи тривали до 1908.
Алегоричну скульптурну постать «Слава», що вінчає фронтон головного фасаду, та алегоричні постаті обабіч — «Поезія» і «Музика» (усі — із бронзи) виконав скульптор з м. Львова П. Войтович. Кам’яні скульптурні оздоби фасадів виконали скульптори А. Попель, Т. Баронч (1849–1905; тепер Україна), Ю. В. Белтовський (1852; тепер Польща —1926; тепер Україна), Ю. Марковський (1846–1903; тепер Україна), Т. Вишневецький (1865–1933; тепер Україна). Скульптурні прикраси зали для глядачів виконали 1899–1900 під керівництвом П.-В. Гарасимовича (1857; тепер Польща — 1914; тепер Україна) П. Войтович, Е. Подгурський, Дж. Джованетті (1906–1973; Італія) та учні Львівської художньо-промислової школи. Керівником художнього оформлення вестибюля був Т. Попель, фоє — С. Дембіцький (1866–1924; Польща). Над живописними панно працювали художники М. Гарасимович (1859; тепер Польща — 1935; тепер Україна), Е. Печ, Д. Котовський, Т. Рибковський, З. Розвадовський (1870; тепер Україна — 1950; тепер Польща), В. Крицінський, Ю. Зубер, О. Августинович, С. Батовський-Качор (1866–1946; тепер Україна). «Тріумф Слави» на плафоні зали для глядачів виконав С. Рейхан. Велику завісу в залі для глядачів із композицією «Парнас» розмалював Г. Семирадський.
Великий міський театр урочисто відкрито 04.10.1900 з участю О. Мишуги, Я. Падеревського (1860; тепер Україна – 1941; США), Г. Сенкевича, С. Бадені та інших відомих осіб.
26–28.10.1939 тут відбулося засідання Народних Зборів Західної України. У грудні 1939 перейменовано на Львівський державний театр опери та балету. 1956 театру присвоєно ім’я І. Франка. 1961 надано статус академічного.
Під час реставрації, завершеної 1984, модернізовано технічне оснащення. В інтер'єрах встановлено скульптурні погруддя визначних діячів культури роботи львівських скульпторів Е. Миська (1929; тепер Польща – 2000; тепер Україна), Й. Садовського (1929–2008; тепер Україна), Я. Чайки (1918–1995; тепер Україна), О. Пилєва (нар. 1928; тепер Україна). 1999 проведено реставраційні роботи.
2000 театру надано ім’я С. Крушельницької, 2005 — статус національного. Тепер — Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької.
Характеристика
Цегляна потинькована будівля має сталеві опорні конструкції: двошарнірні арки над сценічною коробкою прогоном 20 м зі стрілою підйому 10 м та кроквяні ферми над залом для глядачів. У плані — видовжений прямокутник 45×95 м, у центрі якого — чотириярусний за структурою напівовальний у плані зал на 1 800 глядачів, до якого прилягає прямокутна в плані підвищена сценічна коробка. Артистична й глядацька частини будівлі чітко розділені. Центром глядацької половини зали є високий об’єм тримаршевих парадних сходів. Така схема театральної будівлі була загальноприйнятою у Центральній Європі під впливом віденських взірців (Віденська придворна опера, тепер Віденська державна опера; Бургтеатр) і творчості віденського архітектурного бюро Фельнера і Гельмера.
Головний вхід від проспекту Свободи акцентований трьома порталами з арковою лоджією над ними, арки якої розділеними спареними колонами коринфського ордера. Ця лоджія з’єднана з фоє другого поверху. Головний фасад увінчаний масивним фронтоном з алегоричною скульптурною композицією в тимпані. Домінантним об’ємом є пластична чотиригранна баня з ліхтариком, яка увінчує підвищену сценічну коробку.
Усі фасади мають триярусне членування на рустований цоколь, стіну, висотою в 2 поверхи, та аттик. Вони насичені архітектурною і скульптурною пластикою з численними алегоричними зображеннями. В оформленні інтер’єру використані мармур, ліпні орнаменти, позолота і декоративний живопис у стилістиці пізнього академізму.
Значення
Будівля театру опери і балету у Львові є однією з найвиразніших архітектурних і мистецьких пам’яток стильової епохи історизму в Україні.
Додатково
Будівлю театру опери і балету у Львові зображено на реверсі купюри номіналом 20 грн.
2000 Національний банк України випустив пам’ятну монету «100 років Львівському театру опери і балету» номіналом 5 грн із зображенням цієї пам’ятки на реверсі.
Література
- Барановский Г. Архитектурная энциклопедия второй половины ХIХ века : в 7 т. Санкт-Петербург : Издание редакции журнала «Строитель», 1903. Т. 3: Выставки, зрелища, спорт. 502 с.
- Островский Г. С. Львов. Ленинград : Искусство, 1965. 238 с.
- Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів: Архітектурно-історичний нарис. Київ : Будивельник, 1989. 280 с.
- Вечерський В. В., Годованюк О. М., Тиманович Є. В. та ін. Пам’ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. Київ : Техніка, 2000. 664 с.
- Архітектура Львова: Час і стилі. ХІІІ–ХХІ ст. Львів : Центр Європи, 2008. 720 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Міського театру будівля у Львові // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Міського театру будівля у Львові (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.02.2023
