Київська брама Глухівської фортеці

Ки́ївська бра́ма Глу́хівської форте́ці — пам’ятка архітектури національного значення, м. Глухів Сумської області, Україна.

Київська брама Глухівської фортеці.
Загальний вигляд з заходу

Київська брама Глухівської фортеці.
Вигляд зі сходу

Історична довідка

Київська фортечна брама впродовж 17–18 ст. була важливим елементом Глухівської фортеці, захищаючи головний в'їзд до міста із заходу, з Київського шляху. На поч. 18 ст. тут була дерев'яна надбрамна башта, потім — дерев'яна брама у земляному валу. Її реконструював після пожежі 1748 мінер Юхим Наумов: 1749 спорудив тут за проєктом військового інженера Д. Дебоскета (1703; тепер Франція — після 1761; тепер Росія) дерев'яну браму з кордегардіями (приміщеннями для варти) й мостом через рів.

Муровану з цегли, потиньковану й побілену фортечну браму з кордегардіями збудовано 1766–1769 під загальним наглядом архітектора А. Квасова на місці розібраної однойменної дерев'яної брами.

1804 земляні вали фортеці обабіч брами було знесено і за проєктом архітектора А. Карташевського замість старих кордегардій прибудовано обабіч арки-проходи для пішоходів та великі прямокутні в плані кордегардії. Поява бічних прибудов зумовлена не стільки функціональними потребами, скільки конструктивними: прибудови погасили розпір циліндричного склепіння головної арки (прогоном 7,5 м).

Пам'ятка зазнала руйнувань у 1941–1943, реставрована 1957–1959 та 1992.

Характеристика

Мурована споруда розташована на західному краю історичного центру міста на пагорбі над заплавою р. Есмані і є архітектурним акцентом у забудові. Замикає з заходу перспективу головної міської вулиці — Києво-Московської (раніше Мостової, Старої). Відіграє важливу композиційну роль у панорамі історичного міста, що розкривається від р. Есмані. Брама стоїть посеред частково збереженої західної лінії укріплень Глухівської фортеці й надає історико-культурної осмисленості формам рельєфу, які (завдяки наявності цієї пам'ятки) сприймаються залишками старовинної фортифікації. Через арку брами здійснюється транспортне сполучення між лівобережною та правобережною частинами м. Глухова.

Прямокутна у плані споруда має симетричну тридільну композицію та фасадний принцип вирішення архітектурної форми. Головні фасади — західний і східний — рівноцінні й вирішені схожими архітектурними формами. Арковий проїзд фланковано спареними колонами римо-доричного ордера на високих п'єдесталах. Колони несуть повний розкріпований антаблемент із фризом, що має рельєфні тригліфи й гладенькі метопи. Вінчає композицію трикутний розкріпований фронтон із круглим вікном у тимпані. На кутах фронтонів збереглися п'єдестали, призначені для скульптур. Кордегардії значно нижчі, ніж центральний об'єм. Їх стіни членовано рустованими пілястрами, вікна облямовані лиштвою. Загальне стилістичне вирішення — у формах, перехідних від бароко до раннього класицизму.

Значення

Київська брама Глухівської фортеці є рідкісним уцілілим зразком оборонного зодчества 18 ст. Одна з основних пам’яток Національного заповідника «Глухів».

Додатково

• Одночасно з мурованою Київською брамою на східному в'їзді до Глухівської фортеці спорудили муровану Московську браму в таких само архітектурних формах (не збереглася). У літературі поширені хибні датування стосовно Київської брами (1744) та найменування (Московська, Тріумфальна брама).

• Київська брама Глухівської фортеці зображена на реверсі срібної пам’ятної монети «Глухів» номіналом 10 гривень, випущеної 2008 Національним банком України в серії «Гетьманські столиці України» до 300-річчя проголошення м. Глухова гетьманською столицею. Фактична вартість на поч. 2020 — 750 грн.

Література

1. Вечерський В. В., Годованюк О. М., Тиманович Є. В. та ін. Пам'ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. Київ : Техніка, 2000. С. 222.
2. Вечерський В. В., Бєлашов В. І. Глухів. Київ : Абрис, 2003. С. 38–40.
3. Вечерський В. В. Пам’ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: виявлення, дослідження, фіксація. Київ : Видавничий дім А.С.С., 2005. С. 323–324.
4. Вечерський В. В. Фортеці й замки України. Київ : [б. в.]. С. 208–209.
5. Коваленко Ю. О. Глухівські фортифікаційні споруди // Сіверщина в історії України : в 13 вип. Київ; Глухів : Центр пам'яткознавства НАН України, 2013. Вип. 6. С. 42–49.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Київська брама Глухівської фортеці // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Київська брама Глухівської фортеці (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 27.08.2020