Жванецький замок
Жва́нецький за́мок — комплекс оборонних споруд, пам'ятка архітектури національного значення, с. Жванець Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, Україна.
Руїни мурованого замку містяться на пагорбі високого лівого берега р. Дністра, в місцевості, де у р. Дністер впадають р. Жванчик і струмок Вільшанка.
Історична довідка
Перші муровані оборонні споруди на місці замку датують гіпотетично І тисячоліттям н. е. Це були, ймовірно, мури з відкритими баштами. Наприкінці 14 — у першій третині 15 ст. на основі давніх фортифікацій сформовано п’ятибаштовий замок п’ятикутного плану.
Уперше Жванець згадано в історичних документах 1431, коли король Польщі Владислав ІІ Ягайло надав його лицарю Свичку з Ленчина (15 ст.) за військові заслуги. Від нього Жванець перейшов у власність кам’янецького старости Теодорика (Федора) Бучацького-Язловецького (1378–1450; тепер Україна), а 1450 — до його сина М. Язловецького (перша половина 15 ст. — 1511; тепер Україна). Протягом 16 ст. наступні власники Жванця Срочинські реконструювали всі 5 замкових наріжних башт, надбудувавши їх. Найбільших змін замок зазнав на початку 17 ст., коли на теренах України почав поширюватися новий тип оборонних споруд — бастіонний (див. Бастіон). Тоді новий власник Жванця В. О. Калиновський (середина 16 ст. — 1620; тепер Україна), кам'янецький староста й генерал Подільських земель, модернізував укріплення з добудовою оборонних валів та ескарпових (див. Ескарп) мурів по периметру двору з улаштуванням мурованих казематів і наближенням форми башт до бастіонних обрисів. Завершення цієї перебудови помилково вважали датою створення замку 1621 на підставі мемуарів Я. Собеського (1591–1646; тепер Україна).
Замок зазнав руйнувань під час Хотинської війни 1620–1621. Відбудував його новий власник (від 1626) С. Лянцкоронський. Наступні руйнування сталися 1653 під час Хмельниччини та за часів панування на Поділлі Османської імперії 1672–1699. Тоді замок двічі (1673 та 1684) штурмувало військо Речі Посполитої під проводом Яна ІІІ Собеського. Унаслідок цього замок спалено і зруйновано. Після вигнання турків з Поділля 1699 Жванецький замок утратив військово-стратегічне значення і на початку 18 ст. власники Лянцкоронські пристосували його під житло. Замок зазнав руйнувань 1768 та 1769 від нападів татар і учасників Барської конфедерації. Від початку 19 ст. власниками замку були, послідовно, шляхетські (див. Шляхта) сім’ї Скоповських, Йорданів, а від 1830 — Комарів. В останніх замок викупив 1844 уряд Російської імперії, який планував спорудити тут нову велику фортецю (не реалізовано).
Незважаючи на руйнування, замок у 1870-х зберігав п’ятикутний план, усі вали, мури й башти. Проте внаслідок руйнувань протягом 20 ст. це значною мірою втрачено, оскільки муровані з каменю споруди розібрали місцеві мешканці для господарських потреб, а замковий двір перетворили на городи.
Характеристика
Збережено північну частину замкової території з руїнами трьох башт. У найкращому стані північна п’ятигранна башта, що стоїть на крутосхилі. Товщина стін першого її ярусу сягає 2 м. Його перекрито циліндричним склепінням з розпалубками. Горішні перекриття були пласкі, по дерев’яних балках (не збережено). Кожний ярус мав самостійні входи, двері яких облямовували білокам’яні портали. Збережено бійниці трьох ярусів. Башта має ознаки кількох перебудов. Надбрамна башта міститься посередині південно-західного боку замку. У її першому ярусі — проїзд, перекритий склепінням. На надбрамній башті було застосовано характерний для оборонних споруд 16 ст. декоративно-символічний прийом — вмуровані в стіни гарматні кам’яні ядра. Збережено також руїни нижньої частини східної наріжної башти, підвал якої перетворено на господарський погріб.
|
Значення
Замок належить до визначних пізньосередньовічних та ранньомодерних пам’яток оборонного будівництва на Поділлі. Він наочно оприявнює процес історичного розвитку принципів, методів і прийомів фортифікації.
Література
- D’ Antoni I. Zameczki podolskie na kresach multanskich : w 3 t. Warszawa : G. Gebethner i Spółka, 1880. T. 3. P. 1–35.
- Сіцінський Є. Оборонні замки Західного Поділля XIV–XVII ст. (історично-археологічні нариси). Київ : Українська академія наук, 1928. С. 56–61.
- Вечерський В. Втрачені об’єкти архітектурної спадщини України. Київ : Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування, 2002. С. 371–373.
- Вечерський В. Фортеці й замки України. Київ : [б. в.], 2011. С. 306–309.
- Вечерський В. Замки та фортеці України. Київ : Балтія-Друк, 2015. С. 44–45.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Жванецький замок // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Жванецький замок (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.04.2025
