Погріб

По́гріб, льох — приміщення у товщі землі, що має вихід зі сходами на її поверхню, зазвичай накрите окремим дахом.

Погріб. Вхід у пороховий льох замку в м. Егері, Угорщина.

Погріб може бути: суто земляним; з дерев’яними стінами й перекриттям; мурованим. Він може міститися під наземними спорудами, поряд із ними або на вільній від іншої забудови земельній ділянці. Погріб призначено для зберігання продуктів харчування, пива, вина, солі, пороху, боєприпасів тощо. У давні часи погреби використовували як холодильники, оскільки вони тривалий час могли утримувати стабільно низьку температуру (3–10 °С) за постійної вологості, що припиняє випаровування і дозволяє зберігати овочі й фрукти свіжими довше, ніж у сучасних холодильниках. Для отримання ще нижчих температур у погреби взимку завантажували брили криги, яка повільно танула протягом теплої пори року, зберігаючи холод. Такі погреби називали льодниками.

Погреби, відповідно до їхнього призначення, споруджували однокамерними й багатокамерними, заглибленими на різну глибину, зокрема й напівпідземними та наземними (порохові погреби Київської фортеці).

В Україні чимало старовинних погребів збережено на територіях замків, монастирів, зокрема Києво-Печерської лаври.

Інтер'єр порохового льоху замку в м. Егері, Угорщина
Т. Шевченко. Богданові руїни в Суботові («Малий льох в Суботові»). Акварель 1845 р.

Цитата

У багатьох місцевостях України поширено легенди й повір’я, пов’язані зі старовинними льохами. Зокрема на Чигиринщині — про Великий льох, у якому козацькі предки нібито сховали для нащадків щось містичне, велике і важливе, що в жодному разі не має потрапити до рук ворога. Про це йдеться у містерії Т. Шевченка «Великий льох»:
«Бо так сказав Петрові Бог:
«Тойді у рай їх повпускаєш,
Як все москаль позабирає,
Як розкопа великий льох».

Проте узагальненому москалеві досягнути цього не вдалося:
«Так малий льох в Суботові
Москва розкопала!
Великого ж того льоху
Ще й не дошукалась».
(Цит. за: Шевченко Т. Кобзар. Київ : Держ. вид-во худ. літератури, 1963. С. 267, 281).

Література

Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 321.
Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002.