Ельби долина біля Дрездена
Е́льби доли́на бі́ля Дре́здена (англ. Dresden Elbe Valley) — культурний ландшафт м. Дрездена та його околиць 18‒19 ст. (федеральна земля Саксонія, Німеччина); пам’ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (2004‒2009).
Розташування. Складники
Культурний ландшафт долини р. Ельби в Дрездені простягається на 18 км уздовж річки від палацу Юбігау та полів Острагеге на північному заході до палацу Пільніц та острова на південному сході. Головним і найціннішим осередком культурної спадщини є історичний центр міста з його численними творами архітектури, пам’ятниками та парками 16‒20 ст. Ландшафт включає також приміські вілли та сади 19‒20 ст. й цінні природні об'єкти. Деякі терасовані схили уздовж річки дотепер використовують для виноградарства. При цьому села Вахвіц, Гостервіц, Зобріген, Лаубегаст, Лошвіц, Нідерпойріц, Оберпойріц, Пільніц, Юбігау зберегли свою історичну структуру та елементи часів Промислової революції 19 ст., зокрема 147-метровий сталевий міст «Блакитне диво» (1891–1893), однорейкову підвісну залізницю (1898–1901) та фунікулер (1894–1895). Колишні села Блазевіц, Міктен і Пішен стали передмістями Дрездена. Річка поділяє історичний центр міста на дві основні частини: Старе місто на південному лівому березі й Нове місто на північному правому березі. Значна частина долини незабудована через ризик раптових повеней.
Історична довідка
Культурний ландшафт сформовано протягом багатьох сторіч, починаючи від середньовіччя. Від 15 ст. Дрезден був резиденцією саксонських герцогів, курфюрстів, а згодом і королів. За Августа ІІ Сильного, котрий став королем Речі Посполитої, Дрезден від початку 18 ст. набув важливого значення однієї з великих європейських столиць. Крім палаців і храмів були створені великі колекції творів мистецтва у Галереї старих майстрів та музеї-скарбниці «Зелене склепіння». Тут також працювала перша європейська порцелянова мануфактура. Упродовж 18 ст. місто було центром європейської політики, культури та торгівлі. З ним пов'язано багато видатних мистців (Р. Вагнер, Г. Земпер, Е. Л. Кірхнер, М. Д. Пеппельман, К. Д. Фрідріх, Р. Штраус, Г. Шютц). Від 19 ст. Дрезден називали «Флоренцією на Ельбі» з огляду на його загальноєвропейське культурне значення.
Історичний центр Дрездена знищено наприкінці Другої світової війни у ніч на 13.02.1945 під час авіанальоту союзників по антигітлерівській коаліції. Повоєнна відбудова була складною і тривалою, завершилася тільки 2005. Тож коли Німеччина 2002 внесла до Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО номінаційне досьє щодо вписання до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО історичного центру Дрездена, було отримано відмову на тій підставі, що більшість старих будівель і споруд, які формують архітектурне середовище, не мають автентичності, оскільки їх відбудовано чи збудовано наново протягом 2-ї половини 20 ст. Як вихід із ситуації було запропоновано визнати пам’яткою всесвітньої спадщини значно більшу територію річкової долини як культурний ландшафт, у якому місто є одним із складників. Позитивне рішення ухвалено 2004. При цьому Німеччина завчасно попередила про заплановане будівництво нового, так званого Вальдшльосхенського автомобільного мосту через р. Ельбу. У листопаді 2005 Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО запросив у Німеччини конкретнішу інформацію з проєктною документацією щодо запланованого будівництва. Після отримання її провідний світовий фахівець з культурних ландшафтів Ф. Бандарін (нар. 1950; Італія), директор Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і перший заступник генерального директора ЮНЕСКО публічно заявив, що такий міст є абсолютно неприйнятним, бо він спотворить культурний ландшафт. Але мер Дрездена назвав це непорозумінням у спілкуванні, наполягаючи на будівництві. У квітні 2006 незалежна експертиза підтвердила висновок про негативний вплив нового мосту на збереження пам’ятки. Унаслідок цього 11.07.2006 Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО вніс пам’ятку до Списку пам’яток всесвітньої спадщини, що перебувають під загрозою і застеріг муніципальну владу Дрездена щодо виключення їхньої пам’ятки зі списку, якщо будівництво мосту продовжать. Міська рада Дрездена 10.08.2006 зупинила реалізацію будівельного проєкта, проте влада федеральної землі Саксонія наполягала на ньому. Того ж року проведено референдум, на якому більшість учасників висловилися за будівництво мосту й вилучення Ельби долини біля Дрездена зі Списку всесвітньої спадщини (рішення підтримали переважно люди старшого віку, молодь була проти). У зв’язку з цим відбулося кілька судових процесів, аж поки найвища судова інстанція не визнала остаточно, що рішення референдуму має вищу юридичну силу, ніж міжнародні конвенції та інші документи ЮНЕСКО. Відповідно до цього будівництво мосту розпочато 19.11.2007 за застарілим проєктом 1997; пропозицію ЮНЕСКО замінити міст тунелем було проігноровано. Федеральний уряд Німеччини у заяві 28.03.2008 попередив про катастрофічні для міжнародного авторитету Німеччини наслідки ситуації, якщо її не буде врегульовано. До цього залучили дипломатичний корпус (посли в Німеччині 140 країн — членів ЮНЕСКО), політиків із різних німецьких партій, проте безрезультатно. У вересні 2009 вперше в історії було ухвалено рішення про виключення культурної пам’ятки зі Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Вальдшльосхенський міст «унікально незграбної конструкції» (за висновком німецьких архітекторів й інженерів-будівельників) добудовано і відкрито для руху 24.08.2013.
Характеристика
Культурний ландшафт вирізняється низькими луками, пологими схилами долини, укритими лісом. Найвищі позначки рельєфу місцевості посідають палац Пільніц із парком та історичний центр Дрездена. Серед його визначних пам'яток — зосереджені навколо надрічкової монументальної Тераси Брюля (названої «Балконом Європи»), Фрауенкірхе (церква Пресвятої Діви Марії), Земперівська опера, Цвінгер, Дрезденський замок та Дрезденський кафедральний собор — католицька придворна церква саксонських курфюрстів та королів. Усе це побудовано переважно протягом 18‒20 ст. в історичному центрі міста над р. Ельбою і згруповано у цілісний архітектурний ансамбль з домінуванням стилістики бароко. Навпроти на правому березі розташований район Внутрішній Нойштадт (Нове місто) з урядовим кварталом навколо будівель Державної канцелярії та Японського палацу. Нещодавно зведені споруди Нової синагоги та саксонського ландтагу (парламенту федеральної землі), доповнюють історичну забудову.
Територія пам’ятки була визначена площею 1930 га; площа буферної зони 1 240 га. Ухвалюючи рішення про виключення Ельби долини біля Дрездена зі Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, Комітет всесвітньої спадщини заявив, що цю пам’ятку можна повернути до списку, якщо точніше визначити її параметри (тобто виключити ту частину долини, де розташовано Вальдшльосхенський міст). Станом на 2026 Німеччина на такий компроміс не погодилась.
Значення
З огляду на визначну універсальну цінність цього культурного ландшафту його було внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО під № 1156 на підставі кількох критеріїв, які не втратили свого значення. Його цінність Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО колегально сформулював так:
К р и т е р і й (i i): Дрезденська долина Ельби була перехрестям Європи в сенсі культури, науки й техніки. Її художні колекції, архітектура, сади та ландшафтні особливості були важливим орієнтиром для розвитку Центральної Європи у 18 та 19 ст.
К р и т е р і й (і i i): У долині Ельби в Дрездені збереглися виняткові свідчення придворної архітектури та святкувань, а також відомі зразки архітектури середнього класу та промислової спадщини, що відображають розвиток європейських міст у сучасну промислову епоху. Критерій (iv): Дрезденська долина Ельби — це визначний культурний ландшафт, ансамбль, який об'єднує знаменитий бароковий ландшафт та передмістя-місто-сад у художнє ціле в межах річкової долини.
К р и т е р і й (v): Дрезденська долина Ельби є видатним прикладом землекористування, що відображає унікальний розвиток великого центральноєвропейського міста. Цінність цього культурного ландшафту давно визнана, але тепер він перебуває під новим тиском змін.
Додатково
В історичній науці тривають дискусії щодо того, чому союзники 1945 розбомбили історичний цетр Дрездена, а не його залізничний вузол. Одну з відповідей, «культурологічну», запропонував Ж. Базен (1901‒1990; Франція) — головний зберігач Лувра, автор світового бестселера «Історія історії мистецтва: від Вазарі дотепер»: знищення «Флоренції на Ельбі» було помстою німцям за бомбардування на початку Першої світової війни Реймського собору, в якому коронували французьких королів.
Виключення Ельби долини біля Дрездена зі Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО є прикладом того, як належно не раціоналізовані амбіції посадових осіб міжнародної організації та національних органів влади шкодять основам збереження всесвітньої спадщини.
Джерела
- UNESCO World Heritage Centre: Dresden Elbe Valley. URL: https://whc.unesco.org/en/list/1156/
Література
- Bartetzko D., Zimmermann H. Weltkulturerbe Dresdner Elbtal. Berlin : Nicolai, 2007.
- Вечерський В. В. Руйнування культурної спадщини у найбільших війнах 20‒21 сторіч та її захист // Українська енциклопедистика як складник інформаційного спротиву: колективна монографія / За заг. ред. д. і. н., проф. А. Киридон. Київ : Державна наукова установа, «Енциклопедичне видавництво», 2022. 368 с. С. 340‒360.
- Вечерський В. В. Доля архітектурних пам'яток у війнах 20–21 сторіччях // Велика українська енциклопедія. Простір знань. URL: https://vue.gov.ua/FREEARTICLES:%D0%94%D0%BE%D0%BB%D1%8F_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D1%83_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0%D1%85_20%E2%80%9321_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F%D1%85
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Ельби долина біля Дрездена // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ельби долина біля Дрездена (дата звернення: 28.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 22.10.2026
