Деміфологізація

Деміфологіза́ція (від де… — префікс, що передає значення відділення, видалення, відміни, знищення, відсутності, та міфологія) — початково — комплексна герменевтична процедура, метою якої є досягнення глибинного змісту тексту Святого Письма. Зачинателем був біблеїст і теолог Р. К. Бультманн. У широкому розумінні — вилучення міфологічних елементів із пояснення чи опису об’єкта, вчення, концепції тощо, раціоналізація неправдоподібних уявлень.

Передумови

Концептуальні засади деміфологізації (нім. Entmythologisierung) Р. К. Бульманн виклав у статті «Новий Завіт і міфологія: проблема деміфологізації новозавітної керигми» («Neues Testament und Mythologie Das Problem der Entmythologisierung der neutestamentlichen Verkündigung»; 1941).

Обґрунтовуючи програму деміфологізації, Бультманн виходив з таких передумов.

Новозавітна (див. Новий Завіт) картина світу (земля — небо — пекло) з її міфологічним контекстом є недостовірною для сучасної людини. Основний корпус міфологічних елементів Нового Завіту, на погляд Бультманна, походить від єврейської апокаліптики і гностицизму, основою яких є дуалізм.
Збереження важливості керигми вимагає деміфологізації.
Інтерпретація міфу має відбуватися не в космологічних, а в антропологічних (екзистенційних) категоріях.
У Новому Завіті вже містяться приклади деміфологізації (особливо в Посланнях апостола Павла);
Попередні спроби деміфологізації від ліберальних теологів (див. Ліберальна теологія) призводили до усунення як міфології, так і керигми. Водночас, за Бультманном, його методологічний проєкт передбачає не відкидання, а критичну інтерпретацію міфологічного контексту Нового Завіту.

Контекст формування терміна

На бультманівську концепцію деміфологізації вплинули ідеї школи історії релігії (Religionsgeschichtliche Schule), ліберальна теологія
А. Б. Річля (нім. Albrecht Benjamin Ritschl; 1822‒1829, тепер Німеччина), А. фон Гарнака, М. Келера (нім. Martin Kähler; 1835, тепер РФ — 1912, тепер Німеччина).

Бультманн критично оцінював інтерпретацію К. Бартом Першого послання до Коринтян, представлену в роботі «Воскресіння мертвих» («Die Auferstehung der Toten»; 1924). На думку Бультманна, бартівська інтерпретація вирізняється довільним підходом, за результатом якої з послання були вилучені міфологічні елементи (усунення космічної есхатології як «історії завершення» на користь неміфологічної «історії кінця»). Згідно з Бультманном, такий підхід є непослідовним і неспроможним вберегти значення керигми. Альтернативою відтак є лише деміфологізація.

Мета

Головним завданням деміфологізації Бультманн визначив екзистенціальну інтерпретацію дуалістичної міфології Нового Завіту. Відповідно, деміфологізація прагне не спростувати керигму, але усунути контекст, в якому формувався Новий Завіт, що дозволяє уникнути спустошення біблійного тексту за рахунок видалення міфологічних елементів.

Зміст

Бультманівська програма деміфологізації вирізняється двома контекстами:
а) у сенсі пояснення міфологічного в Новому Завіті, тобто проведення його екзистенційної інтерпретації;
б) у сенсі вилучення міфологічного з Нового Завіту (нім. Eliminierung).

Згідно з Бультманном, міф оповідає про реальність, але у невідповідний спосіб. Всупереч просвітникам і ліберальним теологам 18‒19 століть, які відкидали міф, виходячи з раціоналістичних і матеріалістичних передумов, Бультманн пропонує герменевтичний підхід. Тільки після вивільнення від «міфологічного вбрання» увиразнюється головна інтенція Нового Завіту — есхатологічний парадокс. Останній полягає в тому, що есхатологічний посланець Бога є конкретною історичною особою, а Божественний есхатологічний акт відбувається в людській долі, яка не може бути доведена як есхатологічна у будь-який мирський спосіб. Цей парадокс сформульовано у вислові «Слово стало плоттю» (Євангеліє від Івана 1:14).

Іншим важливим складником деміфологізації є усвідомлення того, що міф вимагає інтерпретації, оскільки він об’єктивує трансцендентне в іманентне, тоді як деміфологізація прагне виявити його справжню інтенцію, а саме — його намір розповісти про людське існування як таке, що угрунтоване і водночас обмежене трансцендентною надприродною силою, невидимою для об’єктивуючого мислення. Бультманн стверджує, що справжня мета деміфологізації полягає не в тому, аби зробити релігію прийнятнішою для сучасної людини шляхом вихолощення біблійних текстів, а в тому, щоби прояснити для неї те, чим є християнська віра. Потенціал деміфологізації дозволяє усунути хибні уявлення про віру і, зрештою, прийти до події хреста, в якій відбувається екзистенційна зустріч з Христом.

Рецепція

Деміфологізація як методологічно-герменевтична процедура вийшла далеко за межі біблійної герменевтики і біблеїстики, як це початково визначав Бультманн. Водночас, від 1960-х деміфологізація стає щобільш універсальним герменевтичним підходом в контексті проведення операцій над текстами, образами в суспільній свідомості, суспільними поняттями.

Виразним прикладом таких змін у розумінні її сутності є праця філософа й теолога Дж. Д. Капуто (англ. John D. Caputo; нар. 1940, США) «Деміфологізуючи Гайдеґґера» («Demythologizing Heidegger»; 1993).

Джерела

Bultmann R. Neues Testament und Mythologie das Problem der Entmythologisierung der neutestamentlichen Verkündigung. München : Сhr. Kaiser Verlag, 1985. 64 р.
Jaspers К., Bultmann R. Myth and Christianity: an Іnquiry into the Рossibility of Religion without Мyth. New York : Prometheus Books, 2005. 109 p.

Література

McQueen R. A short history of the interpretation of the Bible. Minneapolis : Fortress Press, 1984. 213 p.
Rudolf Bultmann Werk und Wirkung / Hrsg. von B. Jaspert. Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesselschaft, 1984. 457 р.
Hammann K. Rudolf Bultmann: Eine Biographie. Tübingen : Mohr Siebeck, 2009. 582 р.
Thiselton A. Hermeneutics: an introduction. Grand Rapids : Wm. B. Eerdmans Publishing Co, 2009. 423 p.
Labron T. Bultmann Unlocked. New York : T&T Clark, 2011. 130 p.
Congdon D. Rudolf Bultmann: a companion to his Тheology. Eugene : Cascade Books, 2015. 176 p.
Congdon D. The Mission of Demythologizing Rudolf Bultmann’s Dialectical Theology. Minneapolis : Fortress Press, 2015. 953 p.
O’Gorman C. Demythologizing Revelation: a Critical Continuation of Rudolf Bultmann’s Рroject. Lanham : Lexington Books; Fortress Academic, 2019. 236 p.

Автор ВУЕ

А. С. Данканіч

Покликання на цю статтю: Данканіч А. С. Деміфологізація // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Деміфологізація (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 05.12.2024