Гнилоп'ять

Гнилоп’я́ть — річка у Вінницькій та Житомирській області, права притока Тетерева (басейн Дніпра).

Річка Гнилоп’ять біля с. Швайківки Бердичівського району Житомирської області

Гнилоп'ять
Витік	Хмільницький район
Гирло	Тетерів
Довжина (км)	99
Площа басейну (кв.км)	1 312
Середня витрата (куб.м/с)	3,68
Тип живлення	снігове, дощове.
Основні притоки	П'яток, Терехівка, П'ятигірка, Бобрик (річка)
Протікає через території	Україна
Міста на березі	Бердичів

Річка Гнилоп’ять у м. Бердичеві

Річка Гнилоп’ять: рукотворний водоспад «Вчелька» в Житомирському районі Житомирської області

Характеристика

Витік. Гирло

Бере початок між селами Куманівкою і Великим Степом Хмільницького району Вінницької обл. Впадає у р. Тетерів (Житомирське водосховище) навпроти с. Тетерівки на захід від впадіння р. Гуйви.

Протяжність

Довжина — 99 км, площа басейну — 1 312 км². Згідно з Водним кодексом України — мала річка (площа басейну до 2 000 км²).

Напрям і характер течії

Напрям течії — переважно на північ. Річкова долина місцями заболочена, завширшки до 3 км, меліорована. Береги на значному проміжку складені гнейсами та гранітами. Русло звивисте, завширшки 10–20 м, зарегульоване ставами. Похил річки — 1,1 м/км.

Водний режим

Характерне високе весняне водопілля, низька літньо-осіння та зимова межені. Весняний підйом рівня починається у другій половині березня. Літня межень встановлюється в кінці травня, рівень помітно знижується. Зимова межень настає з початку грудня, річка замерзає, звільняється від криги в кінці березня.

Середньорічна витрата води біля с. Головенки — 3,68 м³/с. Хімічний склад води гідрокарбонатно-кальцієвий, з мінералізацією, що змінюється за сезонами: від 290 мг/дм³ навесні до 485 мг/дм³ взимку.

Тип живлення

Живлення снігове й дощове.

Найбільші притоки

Ліві: П'яток, Терехівка, Вовчиця, Глибока Долина, Гнилоп'ятка.

Праві: П'ятигірка, Бобрик.

Екологічні проблеми

Екологічні проблеми Гнилоп’яті пов’язані з коливаннями стоку, коли в період літньо-осінньої межені через відсутність атмосферних опадів рівень значно знижується. Влітку у споруджених на річці штучних водоймах спостерігається цвітіння води. На якість води впливають скиди стічних вод з очисних споруд м. Бердичева.

Значення

Гнилоп’ять — важливе джерело господарсько-питного водопостачання м. Бердичева (спільно з артезіанською водою). Використовують також як водоприймач з осушувальних систем. На річці створено близько 80 ставів та 10 водосховищ, серед яких найбільшими є: Бердичівське, Скраглівське, Швайківське, Слободищанське, Мирославське, Бистрикське. Разом з р. Гуйвою є важливим джерелом живлення Житомирського водосховища на р. Тетереві, яке використовують для господарсько-питного водопостачання м. Житомира.

Місто на Гнилоп’яті: Бердичів.

Література

Корнійчук Н. М. Фітомікроепілітон антропогенно змінених та природних ділянок річки Гнилоп’ять // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Біологічна. 2008. Вип. 1 (35). С. 69–77.
Смілий П. М., Гопчак І. В., Басюк Т. О. Екологічна оцінка якості поверхневих вод Житомирського Полісся // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2021. № 2 (60). C. 41–48.
Хільчевський В. К., Гребінь В. В., Манукало В. О. Гідрологічний словник. Київ : ДІА, 2022. 236 с.

Автор ВУЕ

В. К. Хільчевський

Покликання на цю статтю: Хільчевський В. К. Гнилоп'ять // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Гнилоп'ять (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 06.12.2023