Гнейс

Гнейс (нім. Gneis, від давньонім. gneisto, ganeist(e), g(e)neiste — іскра) — зерниста метаморфічна гірська порода з паралельною текстурою.

Розмір зерен гнейсу — понад 0,2–0,3 мм.

Гнейс

Зміст

1 Характеристика
2 Різновиди
3 Поширення і застосування
4 Література
5 Автор ВУЕ

Характеристика

Активне утворення гнейсів спостерігалося 2,5–2,0 млрд років тому. Найтиповіші гнейси — у древніх докембрійських (див. Докембрій) комплексах. Серед них — сірі гнейси, які відносять до найдавніших гірських порід Землі.

Гнейс складається переважно з польових шпатів, кварцу та кольорових мінералів.

Густина 2,65-2,87 г/см³, пористість 0,5–3,0 %, водопоглинання 0,2–2,3 %.

Другорядні мінерали: гранат, дистен, кордієрит, силіманіт та інші.

Акцесорні мінерали: апатит, карбонати, магнетит, рутил, сфен, циркон.

Гнейсу притаманна паралельно-тонкосмугаста текстура (так звана гнейсова) з чергуванням темних і світлих смуг без чіткого розщеплення. Переважають гранобластові та порфіробластові структури.

Різновиди

За характером первинних порід (ступенем метаморфізму) виділяють парагнейси і ортогнейси. Перші утворюються внаслідок глибокого метаморфізму осадових гірських порід, а другі — магматичних (головним чином вулканічних).

За мінеральним складом виділяють плагіогнейси, біотитові, мусковітові, двослюдяні, амфіболові, піроксенові гнейси.

За структурою і текстурою розрізняють гнейси деревоподібні, очкові, стрічкові, листові та ін.

Комбіновані гнейси — граніто-гнейси, діорито-гнейси тощо.

Поширення і застосування

Гнейси поширені в стародавній земній корі континентальних щитів. Одні з найдавніших порід на Землі. До прикладу: гнейс Акаста з субарктичної зони Канади утворився 3,58–4,031 млрд років тому.

Родовища гнейсу відомі в країнах Скандинавії, Канаді, Росії, Україні та ін.

Застосовують для виробництва щебеню, тротуарних плит, як облицювальний матеріал.

Література

Blatt H., Tracy R. Petrology. Igneous, Sedimentary, and Metamorphic. 2nd ed. New York : W. H. Freeman, 1996. P. 355.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
Okrusch M., Matthes S. Mineralogie. Einführungin die spezielle Mineralogie, Petrologieund Lagerstättenkunde. 9 aufl. Berlin : Springer, 2014. 728 p.
Maresch W., Schertl H., Medenbach O. Gesteine — Systematik, Bestimmung, Entstehung. 3 aufl. Stuttgart : Schweizerbart, 2016. 368 p.