Братиславський град

Братиславський град на панорамі м. Прессбург (Пожонь, тепер Братислава). Гравюра Г. Брауна і А. Гогенберга, 1588
Братиславський град на панорамі м. Прессбург (Пожонь, тепер Братислава), 1809, Музей м. Братислави. Фото Вечерського В. В.
Братиславський град у панорамі міста з р. Дунаю.
Фото Вечерського В. В.
Братиславський град у панорамі міста з вежі міської ратуші.
Фото Вечерського В. В.
Загальна схема: 1–Віденська брама; 2–Сигізмундова брама; 3–Миколаївська брама; 4-Леопольдова брама; 5 – Парадний двір; 6 – Оглядовий бастіон; 7 – Підземелля Оглядового бастіону; 8 – Палац; 9 – Адміністративна будівля на Західній терасі; 10 – Будівля на Північному бастіоні; 11 – Лугинсландська башта; 12 – Будівля біля Миколаївської брами; 13 – Ресторан «Град»; 14 – Південно-західний бастіон; 15–Будинок у Південному бастіоні; 16–Фундаменти базиліки доби Великої Моравії (9 ст.) та церкви Спасителя 11ст.; 17–Цистерна.
Фото Вечерського В. В.
Сигізмундова брама. Фото Вечерського В. В
Тріумфальна брама. Фото Вечерського В. В
Віденська брама. Фото Вечерського В. В.
Вигляд з півдня. Фото Вечерського В. В.
Внутрішній двір. Фото Вечерського В. В.
Пам'ятник князю Великої Моравії Святоплуку (Святополку І, королю слов'ян).
Фото Вечерського В. В.
Пам'ятник св. Єлизаветі Угорській.
Фото Вечерського В. В.

Братисла́вський град (словац. Bratislavský hrad) — замок, комплекс оборонних і громадських споруд, національна культурна пам’ятка в м. Братиславі, Словаччина.

Загальні відомості

Міститься на пагорбі відгалуження Малого Карпатського хребта на лівому березі р. Дунаю поряд з історичним центром міста і є його домінантою. Центральна споруда комплексу — колишній королівський (замковий) палац.

Історична довідка

Передісторія

Вершина пагорба була заселена з доби неоліту; у ранньому залізному віці тут було укріплене кельтське (див. Кельти) поселення; у 2–4 ст. — військова залога XIV Римського легіону (див. Римська імперія); з початку 6 ст. — слов’янське укріплене поселення. Стратегічну важливість укріплення на цьому пагорбі визначав контроль над бродом через р. Дунай у районі Карпатсько-Альпійської (Девінської) брами як місця перетину найважливіших європейських шляхів, зокрема й Бурштинового шляху.

Будівництво

У 9 ст. дерев’яне укріплення, що проіснувало до 14 ст., сягнуло розмірів 300 × 200 м зі стінами у формі городень (прямокутних у плані зрубів) 4,5 м завширшки й до 2 м заввишки. Тут були муровані двокімнатний палац, будинок і християнська базиліка. Укріплене поселення було важливим центром Великої Моравії. У 10 ст. увійшло як прикордонна фортеця до складу Угорського королівства. 1073–1074 укріплення реконструйовано, збудовано цистерну для води, а на залишках старої базиліки — велику муровану церкву Спасителя (не збережено). У 12 ст. спорудили ще один мурований палац. Вважають, що в цьому замку народилася і провела перші 4 роки життя донька угорського короля Андраша ІІ, у майбутньому популярна католицька свята Єлизавета Угорська (1207–1231).

1241 укріплення витримало монголо-татарську навалу, після якої 1245 збудовано муровані: триповерхову башту та наріжний п’ятиповерховий донжон. На фундаменті останнього стоїть теперішня наріжна Коронна башта замкового палацу. Біля підніжжя пагорба на березі р. Дунаю звели Водонапірну башту (забезпечувала замок водою).

Король Угорщини (пізніше — імператор Священної Римської імперії) Сигізмунд І Люксембург 1423 розпочав реконструкцію замку з наміром перетворити на свою нову столицю вигідно розташоване місто, яке тоді німці називали Прессбург, угорці — Пожонь, слов’яни — Прешпорок, Преслав, Бреслав з написанням латиницею «Reslava» (що стало основою сучасної назви міста, поширеної з середини 19 ст.).

Після 1423 під керівництвом майстра Конрада з Ерлінга збудовано квадратний у плані мурований замок. 1431 розпочали спорудження мурованого двоповерхового палацу, припинене після смерті Сигізмунда І Люксембурга 1437. Від тих часів збереглася готична (див. Готика) Сигізмундова брама.

Після битви при Могачі 1526 південна частина Угорщини зі столицею в м. Буда була окупована Османською імперією і м. Пожонь (тепер Братислава) стало столицею Угорщини (1536–1784), місцем коронації угорських королів (1563–1830), а Братиславський град — королівською резиденцією.

1552–1562 імператорський придворний архітектор із м. Відня П. Феррабоско (1512–1599; Італія) перебудував готичний замок у стилі ренесанс.

1552 сюди перевезли угорські коронаційні регалії (корону св. Стефана, меч, скіпетр і державу), помістивши їх у наріжній башті замкового палацу, яку стали називати Коронною. 1608 угорський парламент узаконив цей акт і розмістив у замку спеціальний військовий підрозділ для охорони цінностей.

1635–1649 за проектом віденського придворного архітектора Дж.-Б. Карлоне (1580–1645; Швейцарія — Австрія) виконано реконструкцію замкового палацу в стилі бароко. 1663–1674 під керівництвом військового інженера з м. Відня Й. Пріамі реконструйовано зовнішні укріплення замку з будівництвом Леопольдової брами і бастіонів.

1712–1714 засипали замковий рів, збудували Віденську браму і двоповерховий корпус для залоги, яка охороняла коронаційні регалії. Марія Терезія як королева Угорщини з 1740, зробила Братиславський град однією зі своїх постійних резиденцій. Масштабна реконструкція замку й палацу відбулася 1750–1768 під керівництвом архітекторів Н. фон Пакассі (1716–1790; Австрія), Д. Б. Мартінеллі (1701–1754; Австрія), Ф. А. Хіллебрандта (1719–1797; Австрія). Тоді ж на території збудували багато нових корпусів, зокрема 1767–1768 Терезіум — палац імператорського намісника Угорщини, а також дві тріумфальні брами й улаштували регулярний сад з альтанкою. У замковому палаці була збірка творів мистецтва.

Занепад

1783 імператор Йосиф ІІ скасував статус державної резиденції і розмістив у Братиславському граді семінарію. Збірку мистецьких творів вивезли до м. Відня, де вона склала основу музею Альбертіна. 1802 замок передали військовому відомству, у палаці влаштували казарми. 1809 він потерпів від артилерійського обстрілу під час нападу французького війська під проводом Наполеона І. 31.05.1811 спричинена австрійським військом пожежа повністю знищила замковий палац, який після того не відновили.

Братиславський град до середини 20 ст. належав військовим відомствам Австрії, Угорщини, Чехословаччини. 1936–1937 було запропоновано знести руїни та збудувати натомість велику адміністративну будівлю. 1942 Словаччина провела на цю тему міжнародний архітектурний конкурс, більшість проектів якого планували знести руїни та спорудити нову будівлю або псевдоісторичну копію замкового палацу.

Реставрація

1953–1955 архітектор-реставратор, професор А. Піффл (1907–1972; Чехія) обстежив руїни й дійшов висновку про можливість і доцільність реставрації замкового палацу. Його підтримав художник, літератор і громадський діяч Я. Алексі (1894–1970; Словаччина). 1956 за проектом А. Піффла і Д. Мартинчека розпочато комплексну реставрацію Братиславського граду станом на час його найбільшого розквіту 1770-х. 1961 його оголосили національною культурною пам’яткою під номером 1. Замковий палац реставрували для розміщення в ньому Словацького національного музею і репрезентативних урядових приміщень. Перший етап робіт завершено 1968, другий — у 1980-х, третій — 2008–2010. 30.10.1968 у відреставрованому залі замкового палацу урочисто підписано Конституційний закон про Чехо-Словацьку Федерацію, за яким Словаччина формально отримала автономію. У Лицарському залі (тепер зал Конституції) 01.09.1992 підписали Конституцію незалежної Словаччини. 02.03.1993 відбулася інавгурація першого президента М. Ковача (1930–2016), у палаці містилася його офіційна резиденція. 24.02.2005 тут відбулася зустріч президентів США і РФ, 16.09.2016 — неформальна зустріч глав держав — членів Європейського Союзу.

Характеристика

На територію Братиславського граду ведуть брами: Віденська, Леопольдова, Сигізмундова і Миколаївська. Центральною спорудою є замковий палац, створений за типом середньовічного конвенту: це чотирикутник, сформований чотириповерховими корпусами довкола внутрішнього двору, з чотирма наріжними баштами й парадним в’їздом у двір посеред південного корпусу. Фасади побілені, завдяки чому велика споруда з виразним силуетом домінує в краєвидах долини р. Дунаю. З півдня прилягають тераси з кам’яними бастіонами, із заходу — двоповерховий П-подібного плану Терезіум, у якому розташовані адміністративні приміщення парламенту, зі сходу — законсервовані археологічні залишки церковних споруд 9–11 ст. В архітектурі комплексу поєднано стилеві риси готики (Сигізмундова брама, загальна композиція та архітектурні деталі замкового палацу), ренесансу і бароко (Віденська і Тріумфальна брама, замковий палац, Терезіум). На 2021 у замковому палаці міститься історична експозиція Словацького національного музею, його виставкові зали, урядові й парламентські приміщення для урочистих заходів.

Із півдня перед головним входом до замкового палацу встановлено кінний монумент князю Великої Моравії Святоплуку (Святополку І), котрого в середньовічних хроніках називали королем слов’ян. Із західного боку палацу є пам’ятник св. Єлизаветі Угорській.

Значення

Братиславський град відіграв важливу роль в історії Великої Моравії, Угорщини, Священної Римської імперії, Чехословаччини і Словаччини. Сьогодні він є національною пам’яткою, суспільно-культурним центром Словаччини загалом та її столиці м. Братислави зокрема.

Додатково

Професор архітектури А. Піффл, котрий врятував від остаточного знищення Братиславський град, зустрів нерозуміння і ворожість з боку колег і влади. Натомість його підтримали студенти-архітектори, які виконували більшість реставраційних і будівельних робіт на об’єкті. 1957 А. Піффла засудили до двох років ув’язнення за «наклеп» на комуністичну владу.

Література

  1. Puškárová B., Puškár I. Bratislava – Pamiatková rezervácia. Bratislava : Tatran, 1989.
  2. Fiala a kol. Bratislavský hrad. Bratislava : Alfa-press, 1995.
  3. Kemény L. Bratislavský hrad a Podhradie. Bratislava : Vydavateľstvo PT, 2008.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Братиславський град // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Братиславський град (дата звернення: 25.02.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
19.02.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ