Боннський університет

Бо́ннський університе́т (нім. Universität Bonn), Рейнський університет Фрідріха Вільгельма в Бонні (нім. Rheinische Friedrich-Wilhelms-Universität Bonn) — державний багатогалузевий заклад вищої освіти, провідний науково-дослідний і навчальний центр у м. Бонні (земля Північний Рейн — Вестфалія, Німеччина). Засновано 1818.

Боннський університет Universität Bonn (UniBO)
Гасло	«Wir» (укр. Ми)
Тип	заклад вищої освіти
Рік створення	1818
Форма власності	державна
Штаб-квартира	Бонн
Профіль діяльності	освіта, наука
Розташування	Бонн, Німеччина
Веб-сайт	https://www.uni-bonn.de/

Статус

Державний самоврядний заклад вищої освіти.

Входить до асоціації провідних дослідницьких університетів Німеччини, відомої як «Спілка 15» (нім. German U15). Від 2019 — до кола 11 німецьких університетів передового досвіду.

Рейтинги

У Всесвітньому рейтингу університетів («англ. Times Higher Education World University Rankings») 2024 посів 91-ше місце, в Академічному рейтингу університетів світу («англ. Academic Ranking of World Universities», також відомий як Шанхайський рейтинг) 2024 — 61-ше місце в світі та 4-те в Німеччині.

Членство у міжнародних організаціях

Член Асоціації університетів Європи (з 2001), Великої хартії університетів (з 2021). Розвиває партнерські відносини з майже 300 університетами в Європі та за її межами.

Офіційний сайт

https://www.uni-bonn.de/en 

Історична довідка

Є правонаступником Академії Кельнського курфюрста в Бонні (нім. Kurkölnische Akademie Bonn), заснованої 1777 у складі 4 факультетів: теологічного, юридичного, медичного, мистецтв і наук. 1786 академії було надано університетські права, визнані у всій Священній Римській імперії. Заклад припинив діяльність 1798 (як і всі інші наукові та освітні заклади на територіях, окупованих Францією).

Після розгрому Наполеона І Бонапарта землі Північного Рейну та Вестфалії увійшли до складу Пруссії. Король Фрідріх Вільгельм III на виконання своєї обіцянки заснував 18.10.1818 для нових провінцій вільний Рейнський університет у м. Бонні, відкритий як для протестантів, так і для католиків (з двома факультетами теології відповідно). На честь короля й було названо цей освітній заклад. 1827 затверджено статут університету, від 1828 — сучасне найменування.

До кінця 19 ст. заклад отримав неофіційну назву «університет принців», оскільки тут вчилися нащадки прусської королівської династії Гогенцоллернів та представники багатьох інших монарших династій Європи.

Після Першої світової війни державне фінансування університету було скорочено. У 1930 затвердили новий статут університету, що містив пункти про студентське самоврядування.

1933–1934 автономію університету було ліквідовано, а заклад підпорядковано райхміністерству науки, виховання та народної освіти. 23 % професорського складу стали членами владної Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини. З університету були виключені ті, хто не поділяв ідей націонал-соціалізму, а також студенти й викладачі єврейського походження, частина відомих науковців емігрували.

1934 Боннський університет об’єднано зі Сільськогосподарським університетом Бонна-Поппельсдорфа та засновано факультет аграрних наук. Корпуси університету серйозно постраждали від бомбардування під час Другої світової війни. Проте заклад відновив освітньо-наукову діяльність уже в зимовий семестр 1945/1946.

У післявоєнні десятиліття університет активно розвивався: впроваджували нові напрями підготовки, зростала кількість студентів, міцніли міжнародні зв’язки, споруджено нові будівлі для факультетів, дослідницьких центрів та бібліотеки, перенесено в інший район університетську лікарню тощо. Мережа університетських корпусів і осередків стала одним із головних складників міської інфраструктури Бонна. Заклад зберіг історичний статус визнаного центру науки та освіти в Німеччині.

Від 2012 розпочато новий етап розбудови університетських кампусів, корпусів для наукових і лекційних центрів та інститутів.

Підготовка фахівців

Університет пропонує близько 230 академічних дисциплін і освітніх програм для бакалаврату, магістратури, аспірантури, докторантури, другої вищої освіти. У співпраці з міською адміністрацією засновано програму освіти дорослих. Мови навчання: німецька, англійська.

На 2024/2025 навчальний рік в університеті студіювали понад 31,5 тис. студентів, з них понад 5,2 тис. з-за кордону (майже зі 130 країн світу); близько 6,8 тис. аспірантів, з них понад 1,8 тис. іноземців.

Викладацький склад — близько 700 професорів, понад 5,4 тис. наукових співробітників.

Заклад випускає 4,2–4,5 тис. фахівців щороку.

Структурні підрозділи

У складі університету діють 7 факультетів: медичний, агрономії, математики та природничих наук, права та економіки, філософський (мистецтв та гуманітарних наук), католицької теології, протестантської (євангелічної) теології. Крім того, функціонує низка дослідницьких інститутів і центрів.

Так, до складу факультету агрономії входять інститути: геодезії та геоінформації, органічного сільського господарства, сільськогосподарської інженерії, рослинництва та збереження ресурсів тощо; факультету математики та природничих наук — інститути еволюційної біології та зооекології, генетики, мікробіології та біотехнології, біорізноманіття рослин, геології, мінералогії та палеонтології, прикладної фізики, радіаційної та ядерної фізики, прикладної математики, чисельного моделювання, НДІ дискретної математики, інститут комп’ютерних наук, Міжнародний центр інформаційних технологій тощо; філософського факультету — інститути порівняльного літературознавства та культурології, класичної та романської філології, сходознавства та азійських досліджень, психології, археології та культурної антропології, історії мистецтв тощо. На факультеті протестантської теології працюють 3 інститути: герменевтики, екуменічний та Боннський інститут професійної релігійної освіти; факультеті католицької теології — Центр теологічних гендерних досліджень та ін.

Інфраструктура

Університет використовує для своєї діяльності майже 370 різноманітних будівель (від навчальних корпусів до студентських кав’ярень), які розташовані в усіх районах м. Бонна.

Централізований кампус відсутній. У межах сучасної програми реструктуризації діяльність закладу зосереджується навколо 4 головних кампусів:

• міського кампусу з факультетами гуманітарних наук: філософським, богословськими, частково права та економіки;
• кампусу в районі Поппельсдорф із аграрним факультетом, підрозділами факультету математики та природничих наук;
• кампусу в районі Енденіх з рештою підрозділів факультетів математики та природничих наук, права та економіки;
• університетської клініки (відкрито 1819) та медичного факультету в районі Венусберг.

В університетському Ботанічному саду (розташований навколо палацу Поппельсдорф) вирощують близько 10 тис. видів рослин на 6,5 га угідь.

Університетська бібліотека (заснована 1818) налічує понад 2,2 млн томів і бл. 650 тис. цифрових документів і баз даних. Бібліотечна система університету охоплює центральну бібліотеку, бібліотеку науки, сільського господарства та медицини, а також бл. 160 менших бібліотек.

Є академічні музеї старожитностей (діє з 1818), мистецтв (з 1819), мінералогії (з 1882), математики (з 1999), історії анестезіології імені Горста Штекеля (з 2000, найбільший у Європі), єгипетський музей (з 2001) та ін.; навчальна колекція антропології та археології (з 2008); картинна галерея.

Діє видавництво «Бонн Юніверсіті Прес» (Bonn University Press).

Університетська лікарня від 2001 набула статус державної корпорації та є формально незалежною від університету, проте тісно співпрацює з медичним факультетом.

Заклад має одну з найбільших серед університетів Німеччини спортивних програм, пропонує заняття з бл. 200 різних видів спорту, має 38 спортивних споруд по всьому місту та 2 власні спортивні комплекси.

Наукова діяльність

Здобутки університету визнані в галузях математичних наук, фізики, астрономії, нейробіології, генетики, права, хімії, медицини, аграрних наук, а також сходознавства, етики, філософських наук.

Серед пріоритетних напрямів наукових досліджень: проблеми дискретної математики та проєктування комп’ютерних чипів; проблеми теоретичної фізики; радіоастрономія; розробка сенсорних мереж; правові, економічні та соціальні наслідки процесу євроінтеграції; моделювання та управління агроекосистемами; мікробіологія та біотехнологія; просторове та екологічне планування землекористування; нейронауки, генетична епідеміологія людських хвороб, гепато-гастроентерологія, серцево-судинні захворювання. Реалізуються трансдисциплінарні дослідницькі напрями: з моделювання складних систем, життя і здоров’я, штучного інтелекту, соціальних наук тощо. Від 2019 Боннський університет підтримує 6 кластерів передового досвіду (найвищий показник серед університетів країни). Університет має 9 спільних (міжнародних) дослідницьких центрів і 5 науково-дослідних підрозділів, фінансованих Німецьким науковим фондом.

Науковці університету здобули низку найпрестижніших нагород: 2 Нобелівські премії, 2 Філдса медалі, 12 премій Ляйбніца, а також інші академічні відзнаки та близько 180 млн євро фінансування на конкурсних умовах.

Соціальний вплив

Університет є важливим чинником культурного, соціального та економічного життя м. Бонна та регіону. Він є одним із найбільших роботодавців та, окрім власного персоналу, забезпечує понад 10 тис. додаткових робочих місць у місцевому секторі постачання та послуг (згідно з економічними дослідженнями, кожне 25-те робоче місце в Бонні прямо чи опосередковано пов'язане з університетом).

Діє програма взаємодії місцевої адміністрації, політичних діячів та академічних кіл з актуальних питань через формат «Наука в міській раді».

Завдяки якісній освіті, потужній науковій базі, підтримці стартапів та співпраці з провідними компаніями Боннський університет є головним регіональним двигуном інновацій.

Відомі випускники, викладачі

В університеті тривалий час працювали: астроном Ф. В. А. Аргеландер, математики Ф. Гаусдорф, Ф. Гірцебрух, фізики Г. Л. Ф. фон Гельмгольц, Г. Р. Герц, хімік А. Кекуле, історик Б. Г. Нібур, економіст Й. А. Шумпетер, богослови К. Барт, Й. А. Ратцінґер (див. Бенедикт XVI). Серед відомих викладачів Боннського університету в різний час були лауреати Нобелівської премії: Ф. Е. А. фон Ленард, О. Валлах, В.-Е. Паулі, Г. цур Гаузен, Р. Зелтен, Р. Генцель; лауреати медалі Філдса математики П. Шольце (2018) та Г. Фальтингс.

Серед відомих випускників університету — кайзер Німеччини Фрідріх III Прусський; імператор Вільгельм II; канцлер ФРН К. Аденауер; філософи Ф. Ніцше, К.-О. Апель; соціолог Ю. Габермас; письменник, лауреат Нобелівської премії Л. Піранделло та ін.

В університеті деякий час навчалися Г. Гейне, К. Маркс, К. Брентано, Я. К. Буркгардт, П. Гейзе, М. Концевич, Ф. Боас, Й. К. Блюнчлі, В. Байшлаґ та ін.

Зв'язок з Україною

В університеті деякий час студіював церковний і освітній діяч, митрополит Буковини і Далмації Володимир (Репта), правознавець Є. Булигін (1931; тепер Україна — 2021; Аргентина). Тут здобула докторський ступінь (2013) вчена в галузі математики, володарка медалі Філдса М. В’язовська.

Діють програми обміну студентами та викладачами між Боннським університетом та українськими ЗВО. За програмами міжнародного співробітництва Боннський університет бере участь у спільних дослідницьких проєктах з українськими науковцями та закладами освіти, зокрема з Національним університетом біоресурсів і природокористування України, Національним університетом цивільного захисту України, Харківським національним медичним університетом тощо.

Магістранти університету досліджують питання впливу російсько-української війни на цивільне населення та ролі рятувальних служб під час забезпечення цивільного захисту у військовий час (першу магістерську дисертацію з такої тематики захищено 2022).

Література

1. Becker Т. Rheinische Friedrich-Wilhelms-Universität Bonn. Ansichten – Einblicke – Rückblicke. Erfurt : Sutton Verlag, 2004. 127 р.
2. Bonna Perl am grünen Rheine. Studieren in Bonn von 1818 bis zur Gegenwart / Hrsg. von T. Becker. Göttingen : V&R unipress; Bonn University Press, 2013. 240 р.
3. Geschichte der Universität Bonn seit 1818 : in 4 Bd. Bonn : V&R Unipress; Bonn University Press, 2018.
4. About the University of Bonn / Universität Bonn. URL: https://www.uni-bonn.de/en/university/about-the-university

Автор ВУЕ

А. В. Арістова

Покликання на цю статтю: Арістова А. В. Боннський університет // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Боннський університет (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 25.08.2026