Брентано, Клеменс

Clemens Brentano.jpg

Брента́но, Кле́менс (нім. Clemens Brentano; псевдонім — Клеменс Марія Брентано; 08. 09. 1778, Еренбрейтштайн поблизу м. Кобленц, тепер Німеччина — 28. 07. 1842, м. Ашаффенбург, тепер Німеччина) — письменник; один із засновників гуртка гейдельберзьких романтиків.

Брентано, Клеменс

(Clemens Brentano)

Псевдоніми Клеменс Марія Брентано
Народження 08.09.1778
Місце народження Кобленц
Смерть 28.07.1842
Місце смерті Ашаффенбург


Життєпис

Народився в заможній родині, батько був купцем. Змалку цікавився літературою. 1794 розпочав вивчати гірничу справу в Боннському університеті. 1797 вступив до Галльського університету. 1798 переїхав до м. Єни, щоб навчатися на медичному факультеті. У жодному закладі навчання не завершив. 1804 поселився в м. Гейдельберзі, заснував разом із А. фон Арнімом гейдельберзький гурток романтиків.

Із кінця 1809 Брентано жив у м. Берліні, був активним учасником літературного життя. Працював із Г. Клейстом у редакції газети «Берлінські вечірні листки», проте спільна робота тривала недовго.

1811–1815 подорожував Європою. Повернувшись до м. Берліну, перебував у глибокій депресії, що спрямувала його спочатку в ряди пієтистів (див. Пієтизм), а пізніше повернула до католицької церкви.

1818–1824 перебував у м. Дюльмені у Вестфалії, записуючи видіння важкохворої черниці Анни-Катаріни Еммерік, що знайшла стигмати.

Останні роки життя Брентано, які він провів у будинку брата Крістіана, відзначені меланхолією й смутком.

Творчість

Значну роль у становленні Брентано як письменника відіграв єнський романтизм, ознаки якого можна простежити в ранній поезії, а також в романі «Годві» («Godwi»; 1801). Після подорожей по р. Рейну (1800–1802) й активного збирання та обробки народної поезії розпочався новий етап творчості — народно-фольклорний романтизм. Результатом стала збірка «Чарівний ріг хлопчика» («Des Knaben Wunderhorn»; 1806–1808), написана разом із А. фон Арнімом.

У період мандрівок Німеччиною (1811) з’явилися драми «Алоїс і Імельда» («Aloys und Imelde»; видано лише в 1912), «Романси про вінок із троянд» («Romanzen vom Rosenkranz»; 1812) і «Заснування Праги» («Die Gründung Prags»1815).

Брентано також писав казки та оповідання на фольклорній основі. Одними із найпопулярніших є оповідання «Історія про чесного Касперля і чарівну Аннерл» («Geschichte vom braven Kasperl und dem schönen Annerl»; 1817) та казка «Півник, Курочка і Кудкудахточка» («Gockel, Hinkel und Gackeleia»; 1838).

Від 1824 працював над своїми книгами, в яких втілив перероблені записи про видіння черниці: «Страждання Господа нашого Ісуса Христа» («Das bittere Leiden unseres Herrn Jesu Christi»; 1833), «Життєпис святої Діви Марії» («Leben der heil. Jungfrau Maria»;1852) та ін.

Брентано уважають зачинателем романтичної поезії нового типу, зорієнтованої на народнопісенну традицію. Літературна діяльність не була тривалою, фактично вона вичерпалася 1817–1818. Друга половина його свідомого життя в основному була віддана служінню католицькій церкві. Хоча результатом поетичного натхнення від кохання до художниці Е. Ліндер в останні роки життя стали поезія «Вечірній вітер» («Die Abendwinde wehen»; 1834) та ін., визнані шедеврами світової лірики.

Українською мовою поезії Брентано перекладено М. Орестом.

Визнання

На згадку про Брентано м Гейдельберг у Німеччині заснувало премію імені Клеменса Брентано (1993).

1999 — ім’ям Брентано було названо астероїд (8054).

Додатково

У дитинстві Брентано часто на довгий час залишався у родичів і дуже важко переживав розлуку з матір’ю. Хлопчик шукав розради у церкві біля образу св. Марії. Пізніше свої перші твори він буде публікувати під псевдонімом Марія.

Мати Брентано дружила з Гете.

Образ матері був одним із центральних мотивів творчості Брентано. Він ідеалізував материнську любов як найвищу форму любові.

Рання поезія Брентано стала відома завдяки його сестрі Беттіні, яка після смерті брата опублікувала їхнє листування періоду 1801–1803 у книзі «Весняний вінок Клеменса Брентано» («Clemens Brentanos Frühlingskranz»; 1844).

Значна частина віршованої спадщини була видана Емілією Брентано (дружиною його брата Крістіана Брентано) і Йозефом Меркелем вже після смерті письменника.

До цього часу більшість творів Брентано залишаються доступними для читача лише мовою оригіналу.

Твори

  1. Brentano. Das Märchen von dem Myrtenfräulein. Das Marchen von dem Baron von #Hupfenstich // Deutsche romantische Marchen. Moskau : Progress, 1980. 468 p.

Р о с. п е р е к л. —

  1. Немецкая романтическая повесть : в 2 т. Москва; Ленинград : Academia, 1935.
  2. Волшебный рог мальчика. Москва : Детская литература, 1971. 94 с.
  3. Избранное. Москва : Радуга, 1985. 576 с.
  4. Избранные стихотворения. Москва : Радуга, 1986. 126 с.
  5. Годви // Эстетика немецких романтиков. Москва : Искусство, 1987. 733 с.

У к р. п е р е к л. —

  1. Із праці «Філістер до, в і після історії». Із роману «Годві» // Мислителі німецького романтизму. Івано-Франківськ : Лілея-НВ,
    2003. 588 с.

Література

  1. Аверинцев С. С. Поэты. Москва : Языки русской культуры, 1996. 364 с.
  2. Наливайко Д., Шахова К. Зарубіжна література ХІХ ст. Доба романтизму. Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2001. 416 c.
  3. «Непереводимый» Клеменс Брентано // Литературная учеба. 2013. № 5. С. 193–196.
  4. Щитинская М. А. Брат и сестра. Переписка Клеменса и Беттины Брентано («Весенний венок») // Проблема личной идентификации в немецкоязычной литературе. Санкт-Петербург : Нестор-История, 2016. С. 37–61.
  5. Клеменс Брентано. Прекрасный век романтизма. Начало // Сказки Германии. http://vbaden.blogspot.com/p/blog-page_68.html

Автор ВУЕ

О. О. Павличко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Павличко О. О. Брентано, Клеменс // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Брентано, Клеменс (дата звернення: 24.07.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
26.01.2021



Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ