Болградський район
Бо́лградський райо́н — адміністративна одиниця на південному заході Одеської області України, у межах південно-західного краю Причорноморської низовини; центр — місто Болград.
Зміст
Історична довідка
Територія сучасного Болградського району входила до складу історичного Буджака, який після російсько-турецької війни 1806–1812 (див. Російсько-турецькі війни) був приєднаний до Російської імперії (за Бухарестським мирним договором 1812). У 1819 переселенці з Османської імперії заснували м. Болград, що стало важливим осередком болгарської діаспори.
1918–1940 Південна Бессарабія, включно з м. Болградом, перебувала у складі Королівства Румунія.
1940 після приєднання Південної Бессарабії до УРСР утворено Болградський район. У радянський час його межі зазнавали адміністративних змін, але центр залишався в м. Болграді. Район спеціалізувався на сільському господарстві, зокрема на вирощуванні зернових культур і винограду, а також тваринництві; у м. Болграді працювали харчові та переробні підприємства.
Після відновлення незалежності України 1991 Болградський район став прикордонним адміністративним утворенням на межі з Республікою Молдова.
17.07.2020 Постановою Верховної Ради України № 807-IX у межах адміністративно-територіальної реформи Болградський район укрупнено: до його складу увійшли території ліквідованих Арцизького району й Тарутинського району, адміністративним центром залишено м. Болград. До реформи площа району становила 1,47 тис. км², чисельність населення — близько 66 тис. осіб (2020, оцінка). Сучасна площа сягає 4,56 тис. км².
Географічне положення
17.07.2020 постановою Верховної Ради України № 807-IX цей район укрупнено: до його складу увійшли території ліквідованих Болградського, Арцизького й Тарутинського районів; адміністративним центром залишено м. Болград.
Болградський район межує з Ізмаїльським (на півдні), Білгород-Дністровським (на сході) районами Одеської області, Гагаузією (автономним територіальним утворенням), Кагульським, Тараклійським, Бессарабським районами (на північному заході) та Чимішлійським, Каушенським районами (на півночі) Молдови.
Адміністративний поділ
У складі району 10 територіальних громад: 2 міські (Болградська, Арцизька), 2 селищні (Бородінська, Тарутинська) та 6 сільських (Василівська, Городненська, Криничненська, Кубейська, Павлівська, Теплицька).
Природа
Рельєф і корисні копалини
Територія Болградського району широкою смугою простягнулася з південного заходу на північний схід у південній частині межиріччя Дунаю, Пруту і Дністра від Нижньодунайської низовини до відрогів Південно-Молдавської височини.
Поверхня — слабохвиляста у північній частині, хвилясто-горбкувата лесова рівнина з глибоко врізаними долинами малих річок, береги яких рясно вкриті балками та ярами. Перепад висот від 3 м (на березі озера Ялпуг на півдні) до 232 м (на найвищих вододільних ділянках на півночі).
Серед корисних копалин поширені глини, вапняки, черепашники, піски.
Річки
Невеликі річки району виключно басейну Дунаю (Ялпуг, Великий Катлабуг, Малий Катлабуг, Кіргіж-Китай, Когильник, Чага, Аліяга та інші), які влітку пересихають, течуть переважно з півночі на південь.
Клімат
Клімат помірно континентальний, що поєднує риси континентального та морського, у південній частині — з виразними ознаками субтропічного.
Зима м’яка, малосніжна та нестійка; середня температура січня близько 0 °C із можливими короткочасними (до 1–2 тижнів) морозами. Літо переважно спекотне, сухе; середня температура липня — близько 22 °C. Осінь тривала, тепліша за весну, здебільшого хмарна. Середньорічна температура до 10,8 °C; загальна кількість опадів — 390–470 мм/рік, головним чином, випадають влітку (часто як зливи).
Тривалість вегетаційного періоду — 170–210 діб.
Рослинний і тваринний світ
Природна рослинність на території Болградського району належить до степової зони, однак унаслідок тривалого сільськогосподарського освоєння збереглася переважно як окремі ділянки. Найпоширенішими є типчаково-ковилові степи. У балках і на схилах збереглися ділянки байрачних дібров, а також чагарникові зарості з глодом, шипшиною, терном. Уздовж водойм поширені очерет, рогіз, осока.
Тваринний світ формувався в умовах степу. Серед ссавців трапляються ховрах, заєць-русак, їжак, лисиця, тхір степовий. Із птахів поширені жайворонок, перепілка, куріпка сіра, кібчик, канюк. У водоймах мешкають карась, короп, щука, лин, судак, окунь; трапляються численні водоплавні птахи — качки, кулики, чаплі.
У районі діють об’єкти природно-заповідного фонду місцевого значення, зокрема заказники, спрямовані на охорону ділянок степової рослинності, колоній птахів і цінних рибогосподарських водойм.
Ґрунти
У ґрунтовому покриві переважають чорноземи південні та звичайні, середньо- і малогумусні, по долинах і балках поширені чорноземно-лугові солончакові ґрунти та солончаки.
Населення
За оцінкою на 2022, у Болградському районі проживали 144,4 тис. осіб, середня густота населення становила близько 32 осіб/км².
Етнічний склад населення відзначається значним розмаїттям. Поряд із українцями проживають великі громади болгар (одна з найчисельніших у країні), гагаузів, молдован, албанців, росіян. Болградський район традиційно вважають культурним центром болгарської та гагаузької діаспор в Україні.
У релігійній структурі населення переважають віряни православного обряду (Українська православна церква, Православна церква України, Болгарська православна церква); діють також громади інших конфесій.
Близько 35 % жителів проживають у міських поселеннях (м. Болград, м. Арциз), решта — у селищах та селах. Найбільшими населеними пунктами є Болград (близько 15 тис. осіб), Арциз (понад 14 тис. осіб), Бессарабське (понад 5 тис. осіб).
Господарство
Промисловість
Промисловий комплекс Болградського району має локальний характер і тісно пов’язаний із сільськогосподарською спеціалізацією території.
Основу становлять підприємства харчової та переробної промисловостей, розташовані переважно у м. Болграді, м. Арцизі та с-щі Бессарабському.
У районі діють виноробні заводи, підприємства з переробки овочів і фруктів, м’ясо- та молокопереробні комбінати, хлібопекарні. Виноробство й виробництво коньячних напоїв традиційно є однією з провідних галузей завдяки поширенню виноградарства. Також розвинене виготовлення будівельних матеріалів (цегла, черепашник, вапняк) на місцевій сировині.
Промислове виробництво району орієнтоване здебільшого на забезпечення потреб місцевого населення та аграрного сектору. Окремі види продукції (виноробство, овочева консервація) постачають також за межі регіону.
Сільське господарство
В економіці району провідним є сільськогосподарське виробництво та переробна промисловість (підприємства у м. Болграді). Серед обʼєктів господарювання — понад 30 сільськогосподарських підприємств, близько 500 селянських фермерських господарств, більше 180 малих підприємств.
Їхня спеціалізація: зернове господарство (пшениця, ячмінь, кукурудза звичайна), овочівництво, виноградарство, садівництво, мʼясо-молочне скотарство, вівчарство. Площі сільськогосподарських угідь — 115 тис. га, з них 90,2 тис. га ріллі.
Є значний потенціал для розвитку туризму.
Транспорт
Болградський район має розвинену мережу автомобільних доріг, що забезпечує сполучення з адміністративним центром області — м. Одесою, а також із сусідніми районами та прикордонними пунктами пропуску в Республіку Молдова. Територією району проходять автошляхи державного значення М15 Одеса — Рені (через м. Болград, м. Арциз) та Т-16-27 Болград — Кубей — Арциз, які з’єднують населення з міжнародними транспортними коридорами.
Автомобільний транспорт є основним видом пасажирських і вантажних перевезень. Регулярні автобусні маршрути поєднують Болград, Арциз і Тарутине з Одесою, Ізмаїлом та іншими містами півдня області.
Залізничне сполучення представлене лінією Одеса — Арциз — Рені, яка проходить південною частиною району. Найбільшими станціями є Арциз і Тарутине.
У районі функціонують прикордонні автомобільні пункти пропуску з Молдовою, які мають важливе значення для транскордонного співробітництва й торгівлі.
Наука, освіта, культура
Освіта
На території Болградського району функціонує мережа загальноосвітніх закладів; з 24 закладів ЗЗСО (на 2026): 21 — ліцеї, 2 гімназії та 1 спеціальна школа-інтернат. У сфері позашкільної освіти працюють музична школа, ДЮСШ, клубні заклади.
Сфера послуг, культура й мистецтво
Діють центральна та 9 дільничних лікарень, 7 фельдшерсько-акушерських пунктів. У районі діють 18 Будинків культури, близько 40 бібліотек, кілька закладів музейного типу. Серед них: Болградський історико-етнографічний музей (1961; від 1990 підпорядковано Одеському історико-краєзнавчому музею), Історико-краєзнавчий музей села Городнє (1960), Музей Бойової слави у м. Болграді (1974, від 2024 реорганізовано у Музей історії м. Болграда). Значну роль у збереженні національної ідентичності відіграє Обласний Центр болгарської культури (1997, м. Болград).
Фестиваль національних традицій «Трифон Зарезан» (традиційне свято виноградарів — 14 лютого), гастрономічний фестиваль «Гергьовденски Панаир» (6 травня), Міжнародний винний фестиваль «Bolgrad Wine Fest» (листопад).
У клубах і Будинках культури працюють народні аматорські фольклорні ансамблі, серед них — колективи болгарської, гагаузької й албанської культур.
Пам’ятками архітектури національного значення є муровані споруди 19 ст. у стилі класицизму: Спасо-Преображенський собор у Болграді, Мавзолей генерала І. Інзова 1833, Миколаївська церква 1871 (усі — у м. Болграді).
Спорт
Функціонує розгалужена мережа спортивної інфраструктури. До комплексних об’єктів входять: стадіони, спортивні зали, футбольні поля, багатофункціональні майданчики. Спортивні об’єкти розташовані в більшості населених пунктів району й використовуються для фізкультурно-оздоровчої роботи та проведення змагань різного рівня.
Найпоширенішими видами спорту в районі є футбол, боротьба (дзюдо, самбо), легка атлетика та важка атлетика. У м. Болграді працює дитячо-юнацька спортивна школа, вихованці якої представляють регіон на обласних та всеукраїнських змаганнях.
Персони
Історія Болградського району тісно пов’язана з діяльністю болгарської діаспори та українських учених, які працювали в регіоні, зокрема Г. Раковського, Л. Каравелова, В. Докучаєва.
Додатково
Поблизу м. Болграда зафіксовано археологічні памʼятки 4–3 тисячоліть до н. е., 9–11 ст. н. е. Неподалік оз. Ялпуг виявлено залишки Нижнього Траянівського валу (спорудження приписують римському імператорові У. Траяну).
Література
- Болградський район // Чисельність наявного населення України на 1 січня 2020. Київ : Державна служба статистики України, 2020. С. 55.
- Болградський район // Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022. Київ : Державна служба статистики України, 2022. С. 35.
- Болградська районна державна адміністрація. URL : https://bolgrad-rda.od.gov.ua/2024/09/pro-robotu-zakladiv-osvity-bolgradskogo-rajonu-u-novomu-navchalnomu-roczi-ta-problemni-pytannya/?utm
- Болград туристичний // Болградська міська громада. URL : https://bolgradska-gromada.gov.ua/bolgrad-turis-15-11-32-13-01-2022/
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Болградський район // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Болградський район (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 22.10.2025
