База (архітектура)

База колони персидського ордера з Персеполя (тепер Іран)

База колони аттичного варіанту іонічного ордера

Ба́за (фр. base, від лат. basis — основа, з грец. βάσιζ) — хід, рух, крок, підставка, основа) — нижня опорна профільована частина п'єдесталу, колони, напівколони, пілястри архітектурного ордера.

Як архітектурний елемент база відома зі Стародавнього Єгипту. Застосовували в егейському ордері 3–2 тисячоліть до н. е. (див. Кносський палац), у персидському ордері 5 ст. до н. е. (див. Персія Давня).

У часи античності у Греції Давній розвинені бази мали колони коринфського та іонічного ордерів. Відомі 2 варіанти бази: аттична (тричастинна, складається з плінта, валу і викружки) та іонічна (значно вища, з розвиненим скульптурним декором).

У Стародавньому Римі колони всіх 5 архітектурних ордерів мали бази, що спиралися на п’єдестали.

У середньовіччі в романській (див. Романський стиль) та готичній (див. Готика) архітектурі колони й пілони також мали профільовані бази. Бази використовують в усіх архітектурних стилях і напрямах, що ґрунтуються на принципах античної архітектури (ренесанс, бароко, класицизм, історизм, постмодернізм).

Література

Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 48.
Chitham R. The Classical Orders of Architecture. London : Routledge, 2015. 230 p.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. База (архітектура) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/База (архітектура) (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 30.10.2020