Викружка

Ви́кружка — один з архітектурних обломів із увігнутим криволінійним профілем, утвореним дугою кола, здебільшого — у чверть кола, іноді — складнішою кривою.

Викружка. Пряма (угорі) й обернена (унизу) викружки

Часом у цьому значенні вживають український термін вижолобок.

Розрізняють викружку пряму й обернену.

Пряма викружка має центр радіуса, яким описана дуга, унизу. Тож облом візуально виконує тримальну функцію. Таку викружку використовують у вінчальних частинах споруд, таких як карниз.

Обернена викружка має центр радіуса, яким описана дуга, угорі. Такий облом візуально виконує функцію розподілу навантаження на основу.

Обернену викружку використовують у нижніх опорних частинах споруд (цоколь, п’єдестал, стереобат). У класичному архітектурному ордері — складова бази колони.

Поверхня викружки може бути гладенькою або рельєфно (див. Рельєф) орнаментованою (див. Орнамент). Використовують в архітектурі з доби античності в усіх стилях.

Література

Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 66–67.
Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 87.
Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. 3-тє вид., допов. і перероб. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 39.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Викружка // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Викружка (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.06.2021