Викружка

Ви́кружка — один з архітектурних обломів із увігнутим криволінійним профілем, утвореним дугою кола, здебільшого — у чверть кола, іноді — складнішою кривою.

Викружка. Пряма (угорі) й обернена (унизу) викружки. Джерело ілюстрації: Вечерський В. Курс історії архітектури. Київ : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2006. С. 38.

Часом у цьому значенні вживають український термін вижолобок.

Розрізняють викружку пряму й обернену.

Пряма викружка має центр радіуса, яким описана дуга, унизу. Тож облом візуально виконує тримальну функцію. Таку викружку використовують у вінчальних частинах споруд, таких як карниз.

Обернена викружка має центр радіуса, яким описана дуга, угорі. Такий облом візуально виконує функцію розподілу навантаження на основу.

Обернену викружку використовують у нижніх опорних частинах споруд (цоколь, п’єдестал, стереобат). У класичному архітектурному ордері — складова бази колони.

Поверхня викружки може бути гладенькою або рельєфно (див. Рельєф) орнаментованою (див. Орнамент). Використовують в архітектурі з доби античності в усіх стилях.

Література

  1. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 66-67.
  2. Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Вид-во Інституту проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 87.
  3. Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. Львів : Вид-во Львівської політехніки, 2019. С. 39.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Викружка // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Викружка (дата звернення: 16.06.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
08.06.2021

Увага! Опитування на честь 30-ліття незалежності