Асклепія святилище в Епідаврі

Асклепія святилище в Епідаврі

Асклéпія святи́лище в Епідáврі (грец. Το Ασϰληπιείο της Επιδαύρου) — історико-археологічний комплекс в м. Епідаврі, ном Арголіда, Пелопоннеський півострів (тепер Греція), пам’ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (з 1988).

Історична довідка

Святилище в м. Епідаврі з’явилося в мікенську (див. Мікени) епоху (бл. 16–11 ст. до н. е.), однак посвята достеменно невідома (ймовірно, Аполлону). Від часу появи місцевого святилища бога Асклепія (бл. 380–330 до н. е.) стало одним із найшанованіших у Греції (див. Асклепійон). У римську добу його неодноразово грабували.

Період розквіту припав на 2 ст., коли римляни відбудували старі будівлі та збудували низку нових. Святилище діяло як релігійний і медичний центр до християнізації Греції. 391 імператор Феодосій І Великий заборонив язичницькі культи, однак святилище продовжувало діяти. 395 було пограбоване готами на чолі з Аларіхом І. У 426 остаточно закрите імператором Феодосієм ІІ. 522 та 551 святилище зазнало руйнувань від потужних землетрусів. Було виявлене під час археологічних розкопок 1881–1928.

Характеристика

До комплексу належать:

  • руїни храму Асклепія;
  • пропілеї — урочистий вхід до святилища (4–3 ст. до н. е);
  • абатон — кімната для лікування сном;
  • святилища на честь інших богів, зокрема Аполлона, Артеміди, Діоскурів, Осіріса й Ісіди;
  • руїни толоса;
  • катагогейон — місце, де зупинялися хворі та паломники;
  • банкетні зали, де в римську епоху здійснювалися святкування на честь бога Асклепія;
  • одеон — театр, де проводилися музичні та співочі змагання;
  • стадіон (5–4 ст. до н. е.);
  • гімнасій — місце для спортивних тренувань;
  • археологічний музей тощо.

Храм Асклепія — доричний периптер (6 ×11 колон), споруджений архітектором Феодотом (?–?) бл. 380 до н. е. Збереглися фрагменти мармурових скульптур із фронтонів, що зображують сцени так званої амазономахії (див. Амазонки) та взяття Трої. Підлога — з чорно-білих мармурових плит із вбудованою скарбничкою для дарів богам. У храмі розташована скульптура бога Асклепія роботи Фрасімеда Паросського (5–4 ст. до н. е.), виготовлена зі слонової кістки й золота. Асклепія було зображено таким, що сидить на троні в оточенні священних тварин (золотої змії та собаки). Трон бога прикрашений рельєфними зображеннями давньогрецьких героїв. Вигляд скульптури було відтворено на монетах м. Епідавра.

Толос — кругла споруда з вівтарем-жертовником. Ймовірно, зведена Поліклетом Молодшим (?–?). Її призначення достеменно не встановлене. Можливо, її використовували для організації музичних вистав і змагань. Цела утворена 14 коринфськими колонами й оточена 26 доричними колонами. Метопи прикрашені рельєфами жертовних чаш. Підлога вкрита мозаїкою. Під підлогою виявлено фундамент — лабіринт із 6 концентричних кіл і колодязя посередині. Учені припускають, що колодязь — символічна могила Асклепія. Це найбільша кругла споруда античного періоду, де використано образ колеса як нову архітектурну ідею.

Театр в м. Епідаврі — діючий. Збудований у період між 340 і 330 до н. е. Поліклетом Молодшим для розваг знаті, що лікувалася в асклепійоні. Спочатку було збудовано 34 ряди, згодом додано ще 21 ряд. Найкраще збережений із давньогрецьких театрів. Має унікальну акустику. Розрахований на 15 тис. глядачів. З 1938 тут проводяться театральні дійства, з 1955 — щорічний театральний фестиваль. На сцені театру свого часу виступала М. Каллас.

Археологічний музей Епідавра засновано 1902, відкрито 1909. Експонує: плиту з гімном Аполлону та Асклепію (280 до н. е.); копії скульптур храму Асклепія, оригінали яких зберігаються в м. Афінах у Національному археологічному музеї; хірургічні інструменти; колекцію дарчих написів, зроблених на замовлення тих, хто одужав; кам’яні зображення зцілених органів, які стародавні греки за звичаєм дарували храму після одужання (див. Вотивні дари); капітель колони роботи Поліклета тощо.

Значення

Асклепія святилище в Епідаврі — яскраве свідчення рівня розвитку медицини в античний період.

Показовий приклад елліністичної архітектури. Стилістика будівель святилища вплинула на подальший розвиток архітектури. Гідравлічна система святилища ілюструє виняткові інженерні досягнення тогочасних будівничих. Театр, стадіон та інші споруди комплексу є одними з найавтентичніших збережених пам’яток античного періоду.

Література

  1. Burford A. The Greek Temple Builders At Epidauros: A Social and Economic Study of Building in the Asklepian Sanctuary, During the Fourth and Early Third Centuries B.C. Toronto : University of Toronto Press, 1969. 270 p.
  2. Джарман О. А. Эллинистическая религия Асклепия в поздней греко-римской культуре в свете христианской духовной традиции // Христианское чтение. 2010. № 3. С. 113–143.
  3. Поляков Е. Н. Круглые храмы Древней Греции // Вестник Томского государственного архитектурно-строительного университета. 2011. № 4. С. 9–26.
  4. Шевченко Л. И. Медицина и здоровье человека в Античности // Язык медицины. Самара : Самарского государственного медицинского университета, 2015. С. 351–358.
  5. Штегер Ф. Асклепий через столетия. Введение в религиозный культ исцеления // Медицина и организация здравоохранения. 2019. Т. 4. № 4. С. 45–61.


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Асклепія святилище в Епідаврі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Асклепія святилище в Епідаврі (дата звернення: 24.10.2021).

Редакція_ВУЕ


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
23.02.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ