Аккерманська фортеця

Аккерманська фортеця 

А́ккерма́нська форте́ця — фортеця у м. Білгороді-Дністровському Одеської обл., пам’ятка історії й містобудування національного значення.

Історична довідка

Точна дата початку будівництва невідома. Більшість стін і веж сучасної фортеці споруджено у 14–15 ст., стіни портового двору — у 16 ст. У 13–14 ст. місто було генуезькою колонією, згодом перейшло під владу Великого князівства Литовського. Наприкінці 14 ст. місто увійшло до складу Молдавського господарства (князівства). У цей час збудовано більшість споруд фортеці. Наприкінці 15 ст. Аккерманську фортецю захоплено Османською імперією, з 1812 — у складі Російської імперії. Аккерманська фортеця мала стратегічне значення до 1832, після чого не використовувалася як оборонний об’єкт. 1896 вперше отримала статус пам’ятки історії та архітектури. З 1963 згідно з рішенням Ради Міністрів УРСР Аккерманська фортеця — пам’ятка архітектури республіканського значення.

Характеристика

Загальна площа Аккерманської фортеці — близько 9 га, довжина стін за периметром — близько 2,5 км, товщина стін — від 1,5 до 5 м, висота веж — 5–15 м. Територію фортеці розділено на чотири двори. Центральним елементом Аккерманської фортеці є розташована з північного боку фортеці цитадель, побудована у генуезький період. Збережено 26 веж і чотири брами. Північні й північно-західні стіни Аккерманської фортеці знаходяться безпосередньо над береговою лінією Дністровського лиману.

У 1950-х–1990-х територія Аккерманської фортеці неодноразово використовувалася під час зйомок кінофільмів.

Література

  1. Рутинський М. Й. Замковий туризм в Україні. Київ: Центр учбової літератури, 2007. 432 с.
  2. Красножон А. Крепость Белгород (Аккерман) на Днестре. История строительства. Кишинёв: Stratum Plus, 2012. 417 с.
  3. Красножон А. Крепость Белгород (Аккерман) в исторических изображениях. Кишинёв : Stratum Plus. 2016. 475 с.

Автор ВУЕ

Покликання на статтю

Опитування читачів ВУЕОпитування читачів ВУЕ