Арсенал (склад)

Арсенал (фр. arsenal, італ. arsenale, від араб. دار ال صناعة‎ — майстерня) — багатозначний термін:

1) Склад зброї та військового спорядження. Близький за значенням термін — «зброярня».

2) Завод, на якому виготовляють зброю і військове спорядження. З’явилися в 16 ст., мали при собі склади зброї та предметів озброєння. Найдавнішим у світі вважається арсенал у м. Венеції (1104; Італія), 1987 оголошений пам’яткою всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (див. у статті Венеція та її лагуна). Міський арсенал у м. Львові — найдавніший в Україні (уперше згаданий 1430). Будівля, що збереглася, — пам’ятка архітектури 1554–1556; перебудована в 1574–1575. У плані — витягнутий прямокутник із примкнутими до нього вежами міських укріплень 14 ст. Товсті стіни з нетесаного вапняку й цегли прорізано бійницями. Протягом 1973–1980 пам’ятку реставровано, з 1981 — філіал Львівського історичного музею — «Музей-Арсенал».

Інші відомі арсенали України:

• Сенявських арсенал у Львові (1630–1635);
• Королівський арсенал у Львові (1639–1646);
• арсенал Старої Києво-Печерської фортеці (1784–1801; див. Арсенал Київський, Мистецький арсенал);
• арсенал Нової Києво-Печерської фортеці (1831–1863; див. Київська фортеця) тощо.

До 19 ст. більшість арсеналів усіх держав займалося масовим виробництвом багатьох видів озброєння й боєприпасів для сухопутних і морських сил. У 20 ст. мірою виділення виробництва озброєння в самостійну галузь промисловості виникла необхідність розділення пунктів виготовлення озброєння й боєприпасів та їхнього зберігання.

3) Військова установа для прийому, зберігання, обліку, видачі військам озброєння й боєприпасів, а також проведення робіт з їхнього складання, ремонту та виготовлення окремих деталей. Як бази і склади різного призначення виникли у зв’язку з втратою арсеналами-заводами свого колишнього значення.

4) Переносно — великий запас чого-небудь (знань з певної галузі науки, засобів для досягнення якоїсь мети, можливостей тощо).

Література

1. Ситкарьова О. Арсенал Києво-Печерської цитаделі // Пам’ятки України. 1998. № 3–4. С. 110–113.
2. Лаврський альманах. Вип. 21. Спецвипуск 8: Печерська фортеця та Київський Арсенал: нові дослідження. Київ : Академія, 2008. 192 с.
3. Качор І., Качор Л. Середньовічний Львів. Фортифікації. Львів : Апріорі, 2009. С. 52–53.
4. Петров С. С. Оборонні споруди Києва Х–ХІХ ст. у контексті історії міста і загального розвитку військово-фортифікаційної справи. Київ : Експрес-Поліграф, 2012. 448 с.
5. Мальченко О. Київський артилерійський арсенал у другій половині XVII ст. Київ : Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, 2017. 528 c.
6. Кузяк О. Г., Дацюк O. A., В'ялець A. B. та ін. Київська фортеця. Київ : Київська Фортеця, 2018. 89 с.
7. Мокроусова О. Старий Печерськ. Гармата і хрест. Київ : Либідь, 2018. 96 с.

Автор ВУЕ

Н. К. Багдасарян

Покликання на цю статтю: Багдасарян Н. К. Арсенал (склад) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Арсенал (склад) (дата звернення: 10.10.2026).

Оприлюднено: 15.07.2022