Актиноліт

Актинолі́т — породотвірний мінерал класу силікатів. Метасилікат стрічкової будови з групи амфіболів, зустрічається у вигляді променистих агрегатів зеленого кольору. Хімічний склад:

Ca₂(MgFe²⁺)₅[Si₄O₁₁]₂[ОН,F]₂.

Домішки MnO (до 7,4 %), Al, Fe³⁺. Сингонія моноклінна. Густина — 3,2–3,3. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 5,5–6. Блиск — скляний, шовковистий. Утворює променисті, азбестовидні волокнисті агрегати; рідше — щільна заплутано-волокниста маса — нефрит. Колір зелений різних відтінків. Спайність довершена в одному напрямі. Актиноліт — типовий метасоматичний мінерал. Широко розповсюджений у сланцях низького рівня регіонального метаморфізму, в зонах зміни гіпербазитів, скарнах. Кінцевий продукт зміни піроксенів у процесі уралітизації. Акцесорний мінерал деяких кислих порід, пегматитів і карбонатитів. Головний породоутворювальний мінерал кристалічних сланців.

Розрізняють: актиноліт-азбест (тонковолокниста відміна актиноліту, яка може витримувати, не змінюючись, високі температури); актиноліт марганцевистий (відміна актиноліту, яка містить до 6 % MnO); актиноліт променистий (те саме, що актиноліт-азбест); актиноліт склуватий (відміна актиноліту у формі довгих яскраво-зелених кристалів). Використовується у промисловості як кислото- і вогнетривкий матеріал. В Україні відомий у Криворізькому районі та в Приазов’ї.

Література

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2004. Т. 1. 640 с.
Сизых А. И., Буланов В. А. Оптический определитель важнейших минералов. Иркутск : Иркутский университет, 2005. 282 с. URL: http://www.geokniga.org/bookfiles/geokniga-sizyhoptopredelitel2005.pdf.
Бетехтин А. Г. Курс минералогии. 2-е издание, испр. и доп. Москва : КДУ, 2010. 736 с.
Павлишин В. І., Довгий С. О. Мінералогія : у 2 ч. Київ : КНТ, 2014. Ч. 2. 528 с.

Автор ВУЕ

Н. В. Вергельська

Покликання на цю статтю:Вергельська Н. В. Актиноліт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Актиноліт (дата звернення: 19.11.2019).