Трегубова, Тетяна Олександрівна
|
Трегубова, Тетяна Олександрівна | |
|---|---|
| Народження | 01.12.1937 |
| Місце народження | Запоріжжя (місто) |
| Смерть | 21.03.2021 |
| Місце смерті | Київ |
| Alma mater | Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури |
| Місце діяльності | Україна |
| Напрями діяльності | архітектура, містобудування |
Трегу́бова, Тетя́на Олекса́ндрівна (01.12.1937, м. Запоріжжя, тепер Україна — 21.03.2021, м. Київ, Україна) — архітектор, дослідник історії архітектури та містобудування, лауреат Державної премії України в галузі архітектури (2007).
Життєпис
Народилася у сім’ї інженера. 1954–1960 навчалася в Київському державному художньому інституті (тепер Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури) в майстерні П. Костирка. Працювала архітектором: 1960–1961 — у проєктному інституті «ДІПРОМІСТО» (тепер Український державний науково-дослідний інститут проєктування міст «Діпромісто» імені Ю. М. Білоконя), 1961–1963 — Республіканських спеціальних науково-реставраційних виробничих майстерень при Держбуді УРСР (тепер — інститут «УкрНДІпроектреставрація»), де переймала досвід у реставраторів М. Говденко та Є. Лопушинської (1920‒1996; тепер Україна). Від 1963 — старший архітектор відділу історії українського мистецтва Науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури та будівельної техніки Академії будівництва і архітектури України (див. Академія архітектури України). 1964–1967 навчалася в аспірантурі Науково-дослідного інституту теорії, історії та перспективних проблем радянської архітектури в Києві (див. Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури, НДТІАМ); 1967–2007 — провідний науковий співробітник, завідувач сектором історико-містобудівних досліджень цього інституту. 1973 захистила кандидатську дисертацію на тему «Розпланування середньовічного Львова (досвід історико-містобудівного аналізу)». Від 2005 — член Науково-методичної ради з питань реставрації та реконструкції історичної забудови Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України. 2008–2011 — старший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України.
Діяльність
Коло наукових інтересів Трегубової охоплювало питання історії та теорії архітектури України, охорони архітектурної й містобудівної спадщини. Брала участь у роботах з нагляду за розбиранням, фіксацією та науковим дослідженням руїн Успенського собору Києво-Печерської лаври (1962–1963), розробленні проєкту історико-архітектурного заповідника у м. Львові (1970), дослідженні забудови історичного центру міста Переяслава-Хмельницького (тепер м. Переяслав) Київської області (1972), створенні зон охорони пам’яток архітектури м. Києва (1978). Співавтор наукової розробки «Історико-архітектурні обґрунтування перспективного розвитку Державного історико-культурного заповідника “Києво-Печерська лавра”» (1979), розроблення генерального плану та проєкту детального планування центру м. Феодосії (1980), історико-архітектурних опорних планів населених пунктів Південного берега Криму (1980–1989), м. Шаргорода Вінницької області (1988), адміністративного району Великої Ялти (1991). Брала участь 2003 у розробленні історико-архітектурного опорного плану та проєкту зон охорони культурної спадщини м. Запоріжжя, 2005 — у дослідженні з визначення меж Вишгородського державного історико-культурного заповідника та його зон охорони. Опрацювала 2007 історико-архітектурний опорний план і проєкт зон охорони пам’яток центральної частини м. Острога Рівненської області. Співпрацювала з Ю. Асєєвим, В. Вечерським, О. Годованюк, М. Дьоміним, В. Єжовим, С. Кілессо, Г. Логвином, В. Тимофієнком.
Є автором-архітектором меморіальних дошок українським вченим, акдемікам Б. Горбунову та М. Корноухову (1961, 1967 відповідно) на вул. Пирогова, письменнику І. Микитенку на вул. Богдана Хмельницького (1962; усі — в м. Києві).
Автор розділів і статей до фундаментального видання «Історія української архітектури: у 5 т.» (2006–2011), енциклопедичних видань «Київ» (1981, 1982, 1985, 1986), видань «Звід пам’яток історії та культури України: у 28 т.» (1999, 2004, 2011), путівника «Пам’ятки Києва» (1998), видання «Пам’ятки архітектури та містобудування України» (2000), матеріалів до багатотомного видання «Звід пам’яток історії та культури України: Запорізька область. Кн. 1: Запоріжжя» (2016), а також численних статей у наукових збірниках і фахових періодичних виданнях.
Відзнаки
Почесний доктор НДІТІАМ(з 2000).
Лауреат Державної премії України в галузі архітектури (2007) за створення першої фундаментальної академічної праці з історії українського зодчества від найдавніших часів до кінця 20 ст. — «Історія української архітектури» (2003). Т. Трегубова є автором четвертого розділу, присвяченого архітектурі 2-ї половини 16 — 1-ї половини 17 ст.
Додатково
Батько Трегубової О. Трегубов був 1947‒1949 керівником будівництва, у 1949‒1958 — першим директором Запорізького трансформаторного заводу, надзвичайно важливого для України з огляду на реалії російсько-української війни. З його ініціативи 1954 для дітей працівників заводу збудовано заводським коштом школу № 22 — одну з перших середніх шкіл в Україні. Рішенням виконкому Запорізької міської ради від 21.12.1993 № 500 вулицю, на якій стоїть школа, названо іменем Олександра Трегубова, а на шкільній будівлі встановлено анотаційну дошку з його портретом.
Галерея
Усі фотографії — із Фондів Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки ім. В. Г. Заболотного
План фортеці в м. Полонному Хмельницької обл. За Т. Трегубовою
Замок у м. Бережанах Тернопільської обл. Реконструкція Ю. Нельговського й Т. Трегубової
Ансамбль Успенської церкви в м. Львові. Реконструкція Ю. Нельговського й Т. Трегубової
Праці
Усі — у співавторстві:
- Методические рекомендации по исследованию историко-архитектурного наследия в городах УССР. Киев : КиевНИИПградостроительства, 1982. 120 с.
- Львів: архітектурно-історичний нарис». Київ : Будівельник, 1989. 272 с. *Пам’ятки Києва. Київ : Київська міська державна адміністрація, 1998. 176 с.
- Мистецтво Таврії та Північного Причорномор'я: Містобудування та архітектура (ХІІІ — перша половина XVI ст.) // Історія українського мистецтва: у 5 т. / НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. 2010. Т. 2: Мистецтво середніх віків. С. 18–70.
- Мистецтво Русі-України періоду удільних князівств (друга половина ХІІІ — перша половина XVI ст.): Містобудування та архітектура // Історія українського мистецтва: у 5 т. / НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. 2010. Т. 2: Мистецтво середніх віків. С. 838–886.
- Мистецтво другої половини XVI — початку XVII століття: Архітектура // Історія українського мистецтва: у 5 т. / НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. 2011. Т. 3: Мистецтво другої половини XVI — XVIII століття. С. 18–70.
Література
- Трегубова Тетяна Олександрівна // Митці України : енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. Київ : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1992. С. 585.
- Трегубова Тетяна Олександрівна (1937–2021): історик архітектури України XVI–XIX століть: ретроспективний біобібліографічний покажчик / Міністерство розвитку громад та територій України, Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека ім. В. Г. Заболотного; уклад. О. М. Клоченок. Київ, 2024. 191 с.
- Архітектура України у державних преміях, 1941–2007 / Центр історико-містобудівних досліджень ; за заг. ред. М. Дьоміна, Н. Кондель-Пермінової, А. Пучкова. Київ : Центр історико-містобудівних досліджень, 2008. С. 286–287.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Клоченок О. М. Трегубова, Тетяна Олександрівна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Трегубова, Тетяна Олександрівна (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 11.06.2026
