Дьомін, Микола Мефодійович

Дьо́мін, Мико́ла Мефо́дійович (15.09.1931, м. Київ, тепер Україна) — архітектор і містобудівник, теоретик містобудування, автор низки архітектурних і містобудівних проєктів, доктор архітектури (з 1988), професор (з 1990), член-кореспондент Національної академії мистецтв України (з 2001), заслужений архітектор України (з 1997), народний архітектор України (з 2011).

Дьомін, Микола Мефодійович
Народження	15.09.1931
Місце народження	Київ
Alma mater	Київський національний університет будівництва і архітектури
Місце діяльності	Україна
Напрями діяльності	архітектура, містобудування, реставрація архітектурних пам’яток

Генеральний план м. Києва 1986: схема перспективного територіально-планувального розвитку міста

Генеральний план м. Києва 1986

Готель «Прем’єр-палас» у м. Києві

Син М. Дьоміна.

Життєпис

Народився в інтелігентній сім’ї. 1956 закінчив архітектурний факультет Київського інженерно-будівельного інституту (тепер Київський національний університет будівництва і архітектури). 1956–1957 працював у Челябінському відділенні інституту «Промбудпроєкт» (тепер РФ). 1957 повернувся до м. Києва, працював до 1976 в Інституті містобудування Академії будівництва і архітектури УРСР (тепер Науково-дослідний і проєктний інститут містобудування України). 1976–1986 — начальник Управління генерального плану м. Києва Головкиївпроєкту, 1988–2002 — директор Науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури. Від 1986 професор, від 1988 — завідувач кафедрою міського будівництва Київського національного університету будівництва та архітектури; від 1990 — керівник Персональної творчої архітектурної майстерні «М. Дьомін».

Діяльність

Наукові дослідження стосуються актуальних проблем архітектури та містобудування в контексті процесу урбанізації, територіального планування, охорони культурної спадщини, створення містобудівних інформаційних систем. 1961 закінчив аспірантуру Академії будівництва і архітектури УРСР, 1966 захистив кандидатську дисертацію, 1988 — докторську дисертацію «Управління розвитком регіональних містобудівних систем». Під його керівництвом захищено 42 кандидатські та 15 докторських дисертацій. Член Спілки архітекторів України (з 1962), Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (ICOMOS) (з 1994). Президент Спілки урбаністів України (з 1994). Дійсний член-засновник (з 1992), віце-президент Української академії архітектури (з 1997). Голова редколегій провідних фахових періодичних видань — збірників наукових праць «Архітектурна спадщина України», «Теорія та історія архітектури і містобудування», «Сучасні проблеми архітектури та містобудування». Провідний співавтор-розробник Державних будівельних норм України в галузі містобудування (планування та забудови територій)

Серед основних творів — понад 60 проєктів, зокрема й містобудівна документація (у співавторстві):

техніко-економічні обґрунтування генерального плану міст Донецька і Макіївки 1970;
прогноз розвитку міст Казахстану 1972;
схеми і проєкти районного планування Київської (1972), Вінницької (1973) областей;
проєкти детального планування житлових районів м. Києва: Оболонь (1980), Троєщина (1981), Осокорки (1983);
генеральний план м. Києва 1986 (удостоєно премії Ради Міністрів СРСР);
проєкт планування приміської зони м. Києва 1986;
генеральний план м. Гюмрі (Вірменія) 1989;
концепція генерального плану м. Караганди (Казахстан) 1992;
відтворення історичного середовища (Чигирин, Суботів) 1994–1995 (удостоєно Державної премії України в галузі архітектури);
реконструкція будівлі готелю «Прем’єр-палас» у м. Києві 1998–2005;
проєкти житлових будинків, комплексів і громадських центрів у м. Києві 1990–2020.

Визнання

Премія Ради Міністрів СРСР (1989).

Державна премія України в галузі архітектури (1997). Орден «За заслуги» ІІІ-го ст. (2002).

Додатково

Дружина В. Дьоміна (1931–2020; Україна), син В. Дьомін (1957–2021; Україна) та внук С. Дьомін (1983; Україна) — архітектори (так звана архітектурна династія Дьоміних).

Цитата

М. Дьомін про себе: «Спеціаліст у галузі управління розвитком містобудівних систем і районного розпланування, «об’ємний» проєктувальник, що сповідує принцип системно-онтологічної цілісності створюваного об’єкту матеріального довкілля.»
(Цит. за: Українська академія архітектури: Персональний склад. Київ : Видавничий дім А+С, 2007. С. 44.)

Галерея

Готель «Прем’єр-палас» у м. Києві. Інтер’єр
Відтворення історичного середовища (Чигирин)
Житловий комплекс у м. Києві
Монографія «Управление развитием градостроительных систем»

Автор близько 300 друкованих наукових праць з управління розвитком містобудівних систем, різних аспектів архітектури, комплексного вирішення проблематики охорони нерухомої культурної спадщини, інформатизації сфери архітектури й містобудування; серед них:

Праці

Управление развитием градостроительных систем. Киев : Будивельнык, 1991. 184 с.
Міста України на шляху сталого розвитку // Научно технический сборник. 2002. № 36. С. 3–8.
У с п і в а в т. — Методологические основы районной планировки. Москва : Стройиздат, 1975. 98 с.
Проблемы архитектурной экологии. Москва : ВНИИТАГ, 1990. 64 с.
Містобудування: довідник проєктувальника. Київ : Укрархбудінформ, 2001. 192 с.
Містобудівні інформаційні системи. Містобудівний кадастр. Київ : Фенікс, 2015. 216 с.

Література

Лишанский Е. Николай Дёмин: потомственный архитектор // А+С. 2006. № 3. С. 116–121.
Микола Мефодійович Дьомін // Українська академія архітектури: Персональний склад. Київ : Видавничий дім А+С, 2007. С. 44–45.
Архітектура України у державних преміях, 1941–2007 / За заг. ред. М. М. Дьоміна, Н. М. Кондель-Пермінової, А. О. Пучкова. Київ : Центр історико-містобудівних досліджень, 2008. С. 160–163; 314–315.
Почесні імена України — еліта держави : в 7 т. Київ : Логос Україна, 2017. Т. 4. 347 с.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Дьомін, Микола Мефодійович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Дьомін, Микола Мефодійович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.08.2024