Титаніт

Титані́т (від титан), сфен, арпіделіт, аспіделіт, кастеліт, ледерит, піктит, руда бура — мінерал, силікат титану та кальцію острівної будови.

Титаніт
Клас мінералу	силікати
Колір	жовтий, коричневий, зелений, рідше — червоний, чорний, сірий
Форма кристалів	конвертоподібна
Сингонія	моноклінна
Твердість	5–6
Блиск	від скляного до алмазного
Прозорість	непрозорий, іноді просвічує
Густина	3, 3–3, 6 г/см³
Особливі характеристики	титанова руда

Історична довідка

1795 знайдений у графітових шахтах м. Гауценберга (земля Баварія, Німеччина). Описав і дав назву хімік М. Г. Клапрот.

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула варіативна:

За Є. Лазаренком та О. Винар (Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975) — CaTiO(SiO₄);
За «Мінералогічною енциклопедією» (The Encyclopedia of Mineralogy by Keith Frye. Hardcover : ‎Springer, 1981), «Мінералогічним словником» (Штрюбель Г., Циммер З. Х. Минералогический словарь : Пер. с нем. Москва, 1987) — CaTiO[SiO₄](O, OH, F);
За «Словником мінеральних видів Флейшера 2022» (Fleischer’s Glossary of Mineral Species 2022 by Malcolm E. Back. 13 edition, 2022, Published by Mineralogical Association of Canada) та «Довідником з мінералогії» (Handbook of Mineralogy. Mineral Data Publishing) — CaTiSiO₅.

Хімічний склад, %: CaO — 28,6; TiO₂ — 40,8; SiO₂ — 30,6.

Домішки: незначна кількість рідкісних земель, алюмінію, заліза, марганцю, ніобію, танталу, ітрію, барію та інші.

Фізичні властивості

Сингонія моноклінна, вид симетрії ромбо-призматичний. Спайність досконала по (100), середня по (100) і (112). Можлива окремість по (100). Кристали конвертоподібної форми з клиноподібним перетином. Трапляється у вигляді окремих кристалів, що вросли в породу, або друз на стінках тріщин. Спостерігаються двійники. Утворює зернисті, голчасті, радіально-променисті агрегати. Часто наростає на інші мінерали, формує тонкі вкрапленики у породі, в окремих випадках — суцільні маси (зазвичай у лужних магматичних гірських породах). Великі кристали титаніту трапляються в пегматитах і альпійських жилах.

Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 5–6. Густина — 3,3–3,6 г/см³. Колір жовтий, коричневий, зелений, рідше — червоний, чорний, сірий. Яскраво забарвленим зразкам притаманний плеохроїзм.

Блиск — від скляного до алмазного. Непрозорий, іноді просвічує, зрідка трапляються прозорі зразки.

Асоціації: аланіт, альбіт, апатит, біотит, діопсид, епідот, ільменіт, кальцит, магнетит, монацит, нефелін, хлорити.

Різновиди

титаніт ітріїстий — містить понад 12 % (Y, Ce)₂O₃;
титаніт олов'янистий — містить до 10 % Sn, що заміщає Ті;
гротит — містить Al (до 6,2 %), Fe³⁺ (до 5,9 %), TR (до 12 %).

Походження. Розташування родовищ

Титаніт — магматичний і метаморфічний мінерал; відомий титаніт гідротермального походження. Акцесорний мінерал гранітів, лужних магматичних порід. Трапляється у гнейсах, кристалічних сланцях, кварцових жилах, силікатно-карбонатних породах як результат контактового метаморфізму (тут він виникає за рахунок перетворення первинних титанистих мінералів на контакті з вапняками).

Знахідки: кантони Урі, Ґраубюнден, Валліс (Швейцарія), область П'ємонт (Італія), штати Мен, Массачусетс, Нью-Йорк (США), Хібіни, Республіка Саха (Якутія), Уральські гори, Кольський півострів (Російська Федерація), а також Пакистан, Китай, Бразилія, Мадагаскар, Австрія, Канада, Норвегія та ін.

Титаніт в Україні

Трапляється в межах Українського кристалічного щита.

Значення

Титанова руда (містить до 24,5 % Ti).

Прозорі різновиди — напівкоштовні камені. Вирізняються яскравою грою кольорів та алмазним блиском.

Література

Dana E. S. Dana's System of Mineralogy. 5th ed. New York : Yale University Press, 1868. 827 p.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Еквлаз // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2013. Т. 3. 644 с.
Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.
Warr L. N. IMA–CNMNC Approved Mineral Symbols // Mineralogical Magazine. 2021. Vol. 85. P. 291–320. URL: http://cnmnc.main.jp/imacnmnc_approved_mineral_symbols.pdf