Монацит

Монаци́т (від грец. μονάζω — самотній, відокремлений), ереміт, криптоліт, менгіт, монацитоїд, фосфороцерит — мінерал класу фосфатів.

Монацит
Синоніми	криптоліт, менгіт, монацитоїд, фосфороцерит
Клас мінералу	фосфати
Колір	червонувато-бурий, жовто-бурий, червонуватий, рідше — зелений
Форма кристалів	таблитчаста, призматична
Сингонія	моноклінна
Твердість	5, 0–5, 3
Блиск	скляний
Прозорість	прозорий, неапівпрозорий
Густина	2, 7 г/см³
Радіоактивність	радіоактивний
Особливі характеристики	рідкісний, крихкий

Фосфат рідкісних земель острівної будови. Належить до церієвої групи.

Зазвичай трапляється в поодиноких кристалах; звідси назва.

Церієва і торієва руда.

Історична довідка

У 1880-х хімік та підприємець К. А. фон Вельсбах (1858–1929; Австрія) у процесі пошуку торію для нещодавно винайдених ним ламп розжарювання виявив монацит у баластному піску на кораблях із Бразилії. Невдовзі монацитовий пісок став джерелом торію, що заклало основу промисловості рідкісноземельних елементів. Монацит спочатку ввозили зі США (штат Північна Кароліна). На початку 20 ст. було виявлено багаті родовища в Індії та Бразилії.

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула: (Ce, La)[PO₄].

Містить 66–70 %: TR₂O₃.

Хімічний склад, % (за зразком з родовища Арендаль, Норвегія): Ce₂O₃ — 28,82; (La₂O₃+Dy₂O₃) — 40,79; P₂O₅ — 29,92.

Домішки, %: ThO₂ — до 28; SiO₂ — до 6; CaO — до 2; ZrO₂, SO₃, MnO, MgO, PbO та інші — у незначній кількості.

Фізичні властивості

Сингонія моноклінна, вид симетрії — призматичний. Утворює характерні одиничні кристали таблитчастого габітусу, рідше — призматичні, ізометричні, пірамідальні. Головними формами є пінакоїди {100} і {010} та призма {110}. Іноді спостерігаються грані біпіраміди {111}. Двійники по (100) і по (001).

Густина — 5,0–5,3 г/см³. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 5,0–5,5 . Колір — червонувато-бурий, жовто-бурий, червонуватий, рідше — зелений. Колір риси — білий, зеленувато-білий. Блиск скляний, сильний. Прозорий, напівпрозорий. Спайність непостійна: від недосконалої до досконалої по (001) і середньої по (100). Спостерігаються окремості, зазвичай по площинах зрощення двійників. Крихкий, радіоактивний; радіоактивність залежить від умісту торію (зазвичай підвищеному у високотемпературному монациті з гранітів і пегматитів і значно нижчому у монациті з лужних порід, гідротермальних родовищ і аутигенному монациті з розсипів).

Різновиди

Монацит сірчистий — містить до 3 % S;
монацит сульфатистий — містить йон [SO₄]^2-);
монацит-Ce (Ce, La, Pr, Nd, Th, Y)PO₄;
монацит-La (La, Ce, Nd, Pr)PO₄;
монацит-Nd (Nd, La, Ce, Pr)PO₄;
монацит-Pr (Pr, Nd, Ce, La)PO₄.

Походження. Розташування родовищ

Походження магматичне, пегматитове, пневматоліто-гідротермальне (у грейзенах, кварц-вольфрамітових альпійських жилах, прожилково-метасоматичних рідкісноземельних родовищах, карбонатитах, фенітах, альбітитах тощо). Акцесорний мінерал гранітоїдів, сієнітових і гранітних пегматитів. Трапляється у важких фракціях осадових гірських порід.

Родовища: гори Ейфель (Німеччина), Дорп (Південно-Африканська Республіка), Анцибаре (Мадагаскар). Поширений у прибережних розсипах в Індії, Бразилії, Австралії, на західному узбережжі Шрі-Ланки, у штаті Флорида (США).

Монацит в Україні

Присутній у Приазов'ї та Українському кристалічному щиті (у гранітоїдах віком від 2100 до 2000 млн років).

Значення

Монацит використовують для добування рідкісноземельних елементів. Для одержання монацитового концентрату чистотою 92–96 % застосовують комплекс гравітаційних, магнітних і електростатичних методів збагачення (див. Збагачення корисних копалин). Попутно отримують ільменітовий (див. Ільменіт), рутиловий (див. Рутил), цирконовий (див. Циркон) та інші концентрати.

Монацит був єдиним значним джерелом комерційних лантаноїдів до Другої світової війни. Проте його застосування викликало занепокоєння стосовно утилізації радіоактивних продуктів торію. У 1960-х у виробництві лантаноїдів монацит був витіснений бастнезитами, уміст торію в яких вищий. Підвищений інтерес до торію як ядерного палива може повернути монацит у комерційне використання.

Література

Лазаренко Є. К., Винар О. М. Монацит // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2007. Т. 2. 670 с.
Монацит // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.