Пергола
Пе́ргола (італ. pergola від лат. pergula — навіс, прибудова) — садово-паркова споруда у вигляді альтанки або коридору з трельяжів (легких ґрат) на арках і стовпах, обвитих виткими рослинами.
Слугує для затінення алей і окремих ділянок саду, парку, а також як декоративна форма. Може бути окремою спорудою або частиною вілли, особняка, палацу (накривати їхні тераси чи затіняти переходи між окремими флігелями, павільйонами тощо). Тримальні конструкції перголи виготовляють із дерева, металу, каменю, цегли, бетону, залізобетону, іноді комбінуючи різні будівельні матеріали.
Найдавніші перголи відомі в античних (див. Античність) римських віллах. У Середземноморському регіоні первісно використовували утилітарно (як опору для виноградної лози); в епоху Відродження рекреаційна й декоративна функції пергол стали основними. У садах 16 ст. і регулярних парках 17–18 ст. перголи композиційно виділялись на тлі зелених насаджень, підстрижених як рівні боскети.
У парках України перголи поширені з 18 ст.
Література
- Кургаєва А. Пергола // Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 210.
- Безродний П. П. Архітектурні терміни: Короткий російсько-український тлумачний словник. 2-ге вид., випр. та допов. Київ : Вища школа, 2008. С. 152–157.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Пергола // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Пергола (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 24.05.2023
