Трельяж

Трелья́ж [ фр. treillage — ґратчаста загорожка, ґрати, від treille — альтанка (по якій в’ється лоза), з лат. trichila — альтанка (з витких рослин)] — багатозначний термін.

Трельяж. Рисунок невідомого автора 1903 р.

1) Мала архітектурна форма, один з елементів, що формують твори садово-паркового мистецтва: каркас у вигляді тонких ґрат для підтримки витких рослин, що має декоративне та практичне (сонцезахисне) значення. Форма здебільшого прямокутна, іноді з арковим, хвилястим чи віялоподібним завершенням. Ґрати прямі (з вертикальними й горизонтальними брусками) або навскісні ромбоподібні. Виготовляють із дерева, бамбука, металу, іноді із залізобетону. У спекотному кліматі оптимальними є дерев’яні трельяжі, оскільки метал, нагріваючись під сонцем до високих температур, шкодить рослинам. Кілька трельяжів, поєднаних між собою різними способами, утворюють перголи й альтанки. Трельяжі можна поєднувати з фасадами різних споруд, огорожами, брамами, портиками, колонадами, аркадами тощо.

Застосовують від доби античності: спершу для підтримки виноградної лози (про це писав Пліній Молодший); тепер — для благоустрою територій і об’єктів рекреації. Особливо поширені у французьких регулярних парках від 17 ст. Призначення — для огородження паркових алей, розмежування окремих ділянок парку чи саду за допомогою зелених ширм, шпалер з винограду, плюща звичайного, ломиносу, витких троянд, основою яких є трельяжі. У 17–18 ст. у Франції трельяжі виконували спеціально навчені основам архітектури й декоративного садівництва майстри, яких називали трельяжерами (1769 їх включено до корпорації теслярів). В Україні трельяжі в садах і парках поширено від 18 ст.

2) Орнаментальний (див. Орнамент) мотив у вигляді ґрат з виткими рослинами. Зазвичай застосовують для декорування (див. Декор) простінків між вікнами в інтер’єрах будинків.

3) Тристулкове дзеркало, а також туалетний столик, трюмо з таким дзеркалом.

Література

Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 289.
Beylier H., Leclerc B. Treillage de jardin du XIV au XX siècle. Paris : Éditions du patrimoine, 2000. 175 p.
Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 415.

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Трельяж // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Трельяж (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.01.2025