Мосціпанов, Максим Климентович
Мосціпа́нов, Макси́м Кли́ментович (бл. 1743, м. Кролевець, тепер Конотопського району Сумської області — бл. 1800, с-ще Короп, тепер Новгород-Сіверського району Чернігівської області) — архітектор, автор низки споруд на Лівобережній Україні.
|
Мосціпанов, Максим Климентович | |
|---|---|
| Народження | 1743 |
| Місце народження | Кролевець |
| Смерть | 1800 |
| Місце смерті | Короп |
| Місце поховання | Короп |
| Alma mater | Чернігівський колегіум |
| Місце діяльності | Україна |
| Напрями діяльності | архітектура |
Життєпис
Походив із сім’ї козацької старшини: батько К. Мосціпанов (18 ст.; тепер Україна) був писарем Кролевецької сотні Ніжинського полку; 1781 отримав ранг бунчукового товариша.
Освіту здобув, імовірно, в Чернігівському колегіумі. 1759 став військовим канцеляристом Генеральної скарбової канцелярії у м. Глухові. 1763 з дозволу гетьмана К. Розумовського почав навчатися архітектурі «для нації малоросійської» (так зазначено в тогочасному документі) у архітектора А. Квасова. 06.08.1763 атестований на «архітектури помічника», з 1765 став самостійним архітектором. З ініціативи П. Румянцева-Задунайського на початку 1766 відряджений до м. Москви для завершення архітектурної освіти у В. Баженова. Той у листопаді 1766 високо оцінив фахові якості Мосціпанова і рекомендував нагородити його.
Учасник російсько-турецької війни 1768–1774 (див. Російсько-турецькі війни).
Після 1779 залишив військову службу. 1781 став городничим м. Коропа й на цій посаді перебував до кінця життя.
Похований у с-щі Коропі на цвинтарі Вознесенської церкви.
Діяльність
Брав участь у реалізації проєктів А. Квасова у м. Глухові та, ймовірно, в інших містах Лівобережжя. 1764 збудував муровану тетраконхову (див. Тетраконх) Вознесенську церкву в м. Коропі (можливо, за проєктом А. Квасова).
У садибі в Качанівці на замовлення тодішнього власника П. Румянцева-Задунайського за проєктом московського архітектора К. Бланка (1728–1793; тепер Росія) Мосціпанов 1772–1789 збудував палац, флігелі й господарські споруди, грот, романтичні руїни і 1777 розпланував парк з 12 ставками відповідно до побажань власника. Після 1773 разом з учнем Квасова Ф. Савичем (1747 — після 1790; тепер Україна) добудував Троїцький собор і дзвіницю в Глухові. Ймовірний автор проєкту палацу П. Румянцева-Задунайського у с. Вишеньках біля Коропа (тепер Чернігівська область, Україна), збудованого 1782–1787. Незважаючи на здобуту архітектурну освіту в стилях пізнього бароко й класицизму, у своїх творах виявився прихильником романтизму, застосовуючи форми неоготики та орієнтальні [див. Орієнталізм] стилізації.
Додатково
Існує кілька варіантів написання прізвища: Мосципанов, Мосьципанов, Мостіпанов, Мосцепанов і Мосціпанов. Останнє найкоректніше, оскільки прізвище Мосціпан поширене у м. Кролевці.
Література
- Оглоблин О. Максим Мосціпанов // Люди старої України. Мюнхен : Дніпрова хвиля, 1959. С. 168–175.
- Тимофієнко В. Зодчі України кінця XVIII — початку ХХ століть: Біографічний довідник. Київ : Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування, 1999. С. 266.
- Вирський Д. С. Мосціпанов Максим Климович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / Гол. редкол. В. А. Смолій. Київ : Наукова думка, 2010. Т. 7. С. 93.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Мосціпанов, Максим Климентович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Мосціпанов, Максим Климентович (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 26.02.2024
