Металічні корисні копалини України

Металі́чні ко́рисні копа́лини Украї́ни — мінеральні утворення земної кори у межах України, що містять метали у кількості та формах, придатних для рентабельного промислового вилучення.

Загальна характеристика

В Україні станом на 01.01.2019 встановлено 147 родовищ усіх груп металів: чорних, кольорових (благородних, радіоактивних), рідкісних та рідкісноземельних. Ці родовища розташовані в межах Українського кристалічного щита, Дніпровсько-Донецької, Дністровсько-Причорноморської та Карпатсько-Кримської металогенічних провінцій.

На поч. 21 ст. інтенсивно розробляли родовища залізних, марганцевих, уранових, титанових руд. Були розвідані (з оціненими промисловими запасами) родовища міді, золота, хрому, нікелю, берилію, літію, ванадію, скандію, свинцю, цинку, алюмінію, ніобію, танталу, стронцію, гафнію, кадмію, срібла, рідкісноземельних елементів.

За результатами пошукових та геологорозвідувальних робіт встановлена висока ймовірність виявлення родовищ вольфраму, олова, молібдену, платиноїдів, рідкісних металів.

Руди чорних металів

Залізні руди

За розвіданими запасами залізних руд на поч. 21 ст. перші три позиції займали Україна, Російська Федерація, Австралія.

Станом на 01.01.2021 Державним балансом корисних копалин України (далі – Державний баланс) враховано 60 родовищ залізних руд, з яких 26 перебувають в стадії розробки. Загальні балансові запаси залізних руд становлять 18 065,0 млн. т, С2 — 7 204,0 млн. т; позабалансові — 5 193,5 млн. т.

Криворізький залізорудний басейн (Кривбас) і Кременчуцький район утворюють єдину Криворізько-Кременчуцьку зону, а разом з Білогірським районом — Великий Кривий Ріг, на який припадає основний обсяг видобутку залізних руд.

Серед руд родовищ основного Кривбасу виділяють багаті (магнетитові й гематит-магнетитові з середнім умістом заліза 58,1 %) і бідні (залізисті кварцити з середнім умістом заліза 33,3 %).

Родовища залізних руд метаморфогенні, пов'язані із залізисто-кременистими формаціями докембрію (Кривбас, Кременчуцький, Приазовський, Білозерський та інші геологічні райони) й осадовими породами неогену (Керченський залізорудний басейн). Основні запаси пов'язані з першим типом. Серед них виділяли: багаті руди (вміст Fe 46 — 70 %) та залізисті кварцити (10–45 %). Багаті руди переважно гематитові. Рудні тіла пластові, стовпоподібні та лінзові потужністю від 2–4 до 100–120 м. Залізисті кварцити за мінеральним складом поділяють на магнетитові й гематитові (окиснені). Потужність промислових пластових рудних тіл — від 10 до 500–600 м. Осадові залізні руди представлені пластами (від 2–3 до 15 м) бурих оолітових залізняків переважно гідрогетитового складу (вміст заліза — 32–40 %).

У 2020 чотирнадцять гірничодобувних підприємств розробляли 26 родовищ залізних руд; усього в Україні було видобуто 163,3 млн. т руди (без розубожування).

Марганцеві руди

На початок 21 ст. за запасами й ресурсами марганцевих руд Україна посідала 1-е місце в Європі і 2-е у світі (після Південно-Африканської Республіки). Розвідані запаси марганцевих руд України (категорій A+B+C1) на початок 1998 становили 2,27 млрд т, на 2000 — 2,5 млрд т. Головні запаси (близько 2,28 млрд т) зосереджені в Нікопольському марганцевому басейні (33 % розвіданих запасів країни) і Великотокмацькому родовищі (67 %). Станом на 01.01.21 за підтвердженими запасами Україна займає 1-е місце у світі. Промислові запаси марганцевих руд зосереджені в Південноукраїнській марганцеворудній провінції, що включає родовища найбільшого у світі Нікопольського марганцевого басейну. Родовища локалізовані в олігоценових товщах осадового чохла і південного схилу Українського кристалічного щита. Осадові марганцеві руди утворюють смугу шириною 25–50 км, що простягається із заходу на схід на 250 км від долини р. Інгулець уздовж Каховського водосховища і на південний схід від нього. Річка Дніпро поділяє басейн на правобережну (західну) і лівобережну (східну) частини.

Руди осадові, пов'язані з відкладами олігоцену. Рудні пласти, що залягають на глибині 10–100 м, мають потужність 0,65–3,6 м (середня — 2 м). Вміст марганцю 14,5–32,1 %. Виділяють 3 типи руд: карбонатні (77 % запасів України за середнього вмісту марганцю 21,9 %, переважна їх частина — у Великотокмацькому родовищі), оксидні (15 % запасів країни за вмісту марганцю 28,6 %, переважають на Нікопольському родовищі) і змішані (8 % запасів за середнього вмісту 25 %). Руди фосфористі (в — середньому 0,25 %).

Головні родовища: Великотокмацьке, Зеленодільське, Покровське (колишнє Орджонікідзівське), Марганцівське, Нікопольське. На початку 21 ст. проводилися пошуки оксидних і оксидно-карбонатних марганцевих руд в інших районах Українського кристалічного щита; найбільш перспективними вважали межиріччя Дніпра й Інгульця, Інгулу й Інгульця.

На 01.01.21 Державним балансом враховано запаси марганцевих руд Нікопольського, Федорівського та Великотокмацького родовищ; загальна кількість становить: балансові (категорії А+В+С1) — 2 162 832,5 тис. т, категорії С2 — 197 272,9 тис. т, позабалансові 57 862,2 тис. т. Враховано також запаси техногенного родовища — шламосховища імені Максимова у м. Марганці (марганцевий шлам у кількості 5 159,5 тис. т).

Загальний видобуток марганцевих руд в Україні у 2020 становив 3 849,5 тис. т.

Хромові руди

Хромові руди на Побужжі утворюють родовища, приурочені до масивів гіпербазитів докембрію. На Капітанівському родовищі, де потужність рудних тіл 0,1–12 м, а вміст оксиду хрому в руді 9–40 % (середній 29 %), запаси на початок 21 ст. становили 600 тис. т. На базі родовища можна було виробити 52—53 тис. т концентрату з умістом оксиду хрому близько 50 %. Державним балансом запаси хромових руд враховано по двох родовищах — Капітанівському (ділянка Центральна) та Липовеньківському. Cтаном на 01.01.2021 родовища не розробляють. Капітанівське родовище готують до експлуатації.

Запаси руд на 01.01.2021: категорій А+В+С1 — 2 967,24 тис. т., категорії С2 — 521,4 тис. т.

Руди кольорових металів

Титанові руди

Україна має найбільші в Європі запаси та ресурси титану. Основні ресурси зосереджені в корінних родовищах, хоча видобуток в Україні проводять тільки з розсипних відкладів. У запасах і видобутку титану переважає ільменіт, запаси і видобуток рутилу обмежені.

Станом на 01.01.21 Державним балансом обліковано 28 родовищ титанових руд, більшість із яких мають високий ступінь розвідки. Розробляють 12 родовищ. На базі розсипних родовищ титану діють Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ділянки Юрська, Осинова та Букінська Межирічного родовища) та філія «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» державного підприємства «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» (Малишевське родовище).

Родовища титану розташовані в межах Київської, Дніпропетровської, Харківської, Донецької, Житомирської областей, зокрема, алювіальні розсипи, які переважають у північно-західній частині Українського кристалічного щита у межах Волинського мегаблоку (Іршанська група родовищ). Родовища титанових руд представлені корінними, залишковими і розсипними типами. Основною мінеральною базою титану є ільменітові і комплексні рутил-циркон-ільменітові розсипи кайнозою. Корінні руди пов'язані з інтрузіями олівінових габроїдів. Невеликі дайки або штоки приурочені до зон глибинних розломів. Вміст ільменіту в них досягає 25 %, апатиту — 12 %.

Наприкінці 20 ст. було виявлено й оцінено значні обсяги перспективних ресурсів титану, кількість яких відносно запасів промислових руд становить 215 %.

Мідні руди

Наприкінці 20 ст. в межах Волино-Подільської плити в трапових покровах базальтів в інтервалі глибин 200–600 м відкриті великі запаси самородної міді, аналог відомих родовищ району Великих Озер (США). Прогнозні ресурси міді категорій Р1+Р2+Р3 з умістом від перших до декількох десятків відсотків оцінювали в 25 млн т. Крім того, там є попутне золото, срібло, метали платинової групи. В цілому, станом на 01.01.21 в Україні виявлено 150 рудопроявів міді; балансові запаси мідних руд (категорії С2) становили 34 883,1 тис. т, в розробці — 20 488,0 тис. т.

Алюмінієві руди

Мінеральною базою алюмінію в межах України є родовища бокситів, нефелінових руд та алунітів. Україна бідна на боксити: виявлено лише 3 родовища (всі — на Українському кристалічному щиті): Високопільське, Нікопольське та Смілянське. Вони приурочені до кори вивітрювання докембрійських утворень щита. Державним балансом враховано запаси бокситів Високопільського родовища, яке станом на 01.01.2021 не розробляють. Запаси: А+В+С1 — 6403,0 тис. т., С2 — 12482,0 тис. т.

Нікелеві руди

У районі Середнього Придніпров’я відкрито і розвідано 10 родовищ силікатного нікелю. Родовища приурочені до кори вивітрювання основних порід Українського щита. Виділяють дві групи родовищ: Побузька (родовища Деренюхське, Капітанівське, Липовеньківське, Східно-Липовеньківське, Пушківське, Грушківське та Тарнаватське) та Дніпровська (родовища Девладово, Нове, Тернівське, Червоний Яр).

Станом на 01.01.2021 Державним балансом уперше враховано запаси нікелевих руд по 4-х родовищах. Запаси: А+В+С1 — 29 300,0 тис. т., С2 — 14 660,1 тис. т., у розробці — 3 387,8 тис. т.

Поліметалічні руди=

Вітчизняна мінерально-сировинна база пов`язана з перспективними рудопроявами у межах Донецької складчастої споруди та південно-західного схилу Воронезького кристалічного масиву і комплексними родовищами Закарпатської внутрішньої западини. Розвідані промислові запаси свинцю та цинку сконцентровані в Закарпатській внутрішній западині в межах Берегівського рудного району. У північно-західній частині Донбасу рудопрояви свинцю та цинку приурочені до соляно-купольних структур, де пошуковими роботами виявлена значна кількість свинцево-цинкових рудопроявів. Родовища й прояви свинцево-цинкових руд відомі в фанерозойських утвореннях Закарпаття (Мужіївське, Берегівське, Беганське), на Донбасі (Нагольний кряж, Слов'янське) й у Передкарпатті (Волинський прогин). Промисловий інтерес являють закарпатські вулканогенні гідротермальні родовища й епітермальне Біляївське (Харківська область).

На 01.01.21. Державним балансом обліковано запаси Берегівського, Мужіївського, Біганського комплексних родовищ (Закарпатська область) і Пержанського родовища (Житомирська область).

Запаси свинцево-цинкових руд: А+В+С1 – 21719,5тис.т., С2 – 20083,5 тис.т.

Станом на 01.01.2021 розробляють Біганське та Мужіївське родовища

Ртутні руди

За загальними запасами ртуті Україна 1999 посідала 5-е місце в світі (1,9 %, після Іспанії, Алжиру, Китаю й Киргизії). В Європі за загальними запасами металу Україна займала 2-е місце (із великим відривом від Іспанії). Ртутні руди представлені гідротермальними вулканогенними родовищами в Закарпатті (Боркут, Кам'яний кар'єр та ін.) й епітермальними в Донецькій ртутній провінції (родовища Микитівського рудного поля).

У Закарпатті ртутне зруденіння асоційоване здебільшого з гіпабісальними інтрузивами (діорит-порфіритами і ґранодіорит-порфіритами). Рудні тіла — подовжені за падінням стовпи, лінзи і гнізда. Зруденіння здебільшого комплексні ртутно-поліметалічні, рідше — ртутні і ртутно-стибієві з арсеном.

Родовища Донбасу приурочені до склепінчастих частин антикліналей. Поклад в пластах пісковиків і гнізда узгоджуються із січними тілами в ядрах антиклінальних складок. Руди практично мономінеральні (кіновар із незначною кількістю антимоніту).

Станом на 01.01.2021 запаси ртутних руд категорій А+В+С1 складають 22,0 тис. т, категорії С2 — 386,0 тис. т. У перерахунку на ртуть відповідно: 134,0 і 1 717,0 т. Основні запаси ртуті зосереджені на Донбасі.

Стибій є супутнім компонентом ртутних руд Микитівського рудного поля. Станом на початок 21 ст. його розвідані запаси становили близько 4 200 т, перспективні ресурси — 30 тис. т.

Золотоності руди

В Україні виділяють 3 основні золотоносні провінції: Карпатську, Українського кристалічного щита та Донецьку. Виявлено шість золоторудних районів з ресурсним потенціалом в декілька тисяч тонн золота за середнього вмісту 6–8 г/т. Близько 75–80 % загальних ресурсів золота зосереджено в Українському щиті, до 15 % — в Карпатському регіоні і до 10 % — в надрах Донбасу.

В Українських Карпатах виявлено 3 золоторудні родовища (Мужіївське, Берегівське, Сауляк) та численні рудопрояви корінного і розсипного золота. Корінне золоте зруденіння приурочене до Закарпатського прогину та Мармароського кристалічного масиву. Розсипна золота мінералізація локалізується в різноманітних структурно-фаціальних зонах Карпат і Передкарпатського прогину. У Закарпатському прогині золоте зруденіння (Берегівський і Хустський райони) формувалося на етапі неогенової тектоно-магматичної активізації і просторово та генетично пов'язане з вулканічними породами ліпаритової та андезитової формацій в місцях їхнього спільного прояву. Воно представлене комплексними золото-поліметалічними рудами, що належать до єдиної малоглибинної формації.

Провінція Українського кристалічного щита — найбільш перспективна. На ній виявлено декілька родовищ (Клинцівське, Балка Широка, Балка Золота, Бердянське, Сергіївське, Майське та ін.), понад 10 рудопроявів та близько 20 перспективних ділянок. Золоте зруденіння пов'язане з архейськими зеленокам'яними структурами і ґнейсово-магматитовими комплексами верхнього протерозою, які не мають аналогів у закордонних щитах. Основні родовища та рудопрояви золота зосереджені у трьох геоструктурних блоках: Середньо-Придніпровському, Кіровоградському, Подільському. Є перспективи виявлення родовищ у Волинському та Приазовському блоках. На Українському щиті виділяють 7 золоторудних формацій: золото-уранова, золото-сульфідно-уранова, золото-скарнова, золото-аргілітова, золото-сульфідно-кварцова, золото-кварцова, золото-срібно-сульфідна.

У Донецькій провінції виявлено родовища корінного та розсипного золота. Корінне золото приурочене до чорносланцевої формації карбону. Найважливіше значення має Нагольчанський рудний вузол, що охоплює золото-сульфідні й поліметалічно-срібні руди Бобриківського, Гостробугорського, Єсаулівського і Нагольно-Тарасівського рудних полів. Рудні тіла залягають на глибинах від 300–400 до 3 300 м. Крім того, є перспективи виявлення золота в Криму, Добруджі й особливо на шельфах Чорного та Азовського морів, де відкрито ділянки з золотою мінералізацією. За закордонними даними, загальні запаси золота в Україні на кінець 20 ст. оцінювали в 30 т, підтверджені — 20 т. Загальні прогнозні ресурси золота в Українському щиті, за українськими джерелами на 2000, становили 2 400 т. Найбільш детально були вивчені родовища у Побузькому, Кіровоградському, Середньо-Придніпровському районах, ресурси золота яких оцінювалися в 620,4 т.

Загальні запаси золота в Україні становили 3 200 т, було ідентифіковано 236 проявів золота, 10 з яких мали по 80–135 т золота. Державним балансом враховано запаси золота по 7 родовищах — Мужіївському, Сауляку, Дідловецькій площі (ділянки Білопотікська та Тукало-Ясенівська, Закарпатська область), Бобриківському (Луганська область), Сергіївському, Балка Золота (Дніпропетровська область) та Клинцівському (Кіровоградська обл.).

Вольфрамові й олов’яні руди

Локалізовані переважно в північно-західній частині Українського щита (Сушано-Пержанська зона), загальні запаси — близько 100 тис. т за вмісту олова від 0,1 до 1–2 %. Руди комплексні, містять каситерит, колумбіт, вольфраміт, флюорит і кріоліт. Усі рудопрояви на початку 21 ст. перебвають на пошуковій стадії вивченості і потребують попередньої геолого-економічної оцінки. Прогнозні ресурси олова за категорією Р1 складають понад 230 тис. т.

На території України промислових родовищ вольфраму не виявлено, відсутні також промислові концентрації вольфраму як супутнього компонента і в рудах родовищ інших корисних копалин. Перспективи відкриття родовищ вольфраму обмежені. На вольфрамове зруденіння найбільш перспективними є Інгуло-Інгулецький, Криворізько-Кременчуцький, Оріхово-Павлоградський та Приазовський геологічні райони, де на 28-ми перспективних площах підраховано прогнозні ресурси вольфраму. Мінералізація вольфраму відома також в Пержанському рудному полі і в зонах контактів Корсунь-Новомиргородського і Коростенського плутонів (Кочерівська структура, Селищанський рудопрояв). Загальні прогнозні ресурси вольфраму в межах цих районів оцінюють в 105 тис. т металу.

Руди рідкісних металів

Родовища рідкісних металів України, різноманітні за віком, складом та походженням, виявлені в межах Українського щита (головним чином у докембрійських утвореннях). Рудні об'єкти є у Волинському, Подільському, Центральному, Криворізько-Кременчуцькому і Приазовському районах. Всі відомі рудопрояви приурочені до гранітних пегматитів, берилієвих лужних метасоматитів, фосфоровмісних основних лужних гірських порід, карбонатитів, нефелінових та лужних сієнітів.

За формаційно-парагенетичною класифікацією рідкіснометалічні родовища України поділяють на 4 типи:

формація рідкіснометалічних пегматитів (Балка Крута, Шевченківське, Полохівське, Стонковатське);
габро-сієнітова формація (Азовське, Балка Мазурова);
лужно-основна формація (Новополтавське);
рідкіснометалічні метасоматити (Жовторічинське, Першотравневе, Калинівське, Лозоватське, Південне).

Потужним джерелом рідкісних металів можуть стати також нерідкіснометалічні родовища, зокрема:

розсипні ільменітові, пов'язані з вивітрюванням основних порід плутонів (перспективні на скандій, ванадій), а також ільменіт-рутил-цирконієві прибережноморські розсипи (тантал, ніобій, скандій, циркон, гафній, ванадій);
каолінові (Глуховецьке, Турбівське, Просянівське) з монацитом та ксенотимом. У пісках родовищ, які йдуть у відвали, вміст монациту сягає 1,5 кг/т;
хлоридні високомінералізовані води Дніпровсько-Донецької западини та інших структур (літій, рубідій, цезій), а також мінералізовані, часто термальні води у районах прояву молодого вулканізму (літій, цезій);
техногенні родовища.

У 1990-х в Україні було розвідано низку перспективних рідкіснометалічних родовищ берилію, цирконію, літію, танталу, ніобію та ін. Також виявлені нові типи комплексних руд, що містять скандій, ванадій, галій та ін.

На початку 21 ст. особливо перспективними вважали такі рудні об'єкти: Пержанське родовище берилію; Ястребецьке флюорит-циркон-рідкісноземельне родовище; Малишівське ільменіт-цирконове родовище; Полохівське, Шевченківське, Станковатське родовища літію; Азовське циркон-рідкіснометалічне; Жовторічинське скандій-ванадієве; Мазурівське циркон-рідкіснометалічне; Вербинське молібденове; Західно-Сергіївське золото-молібденове; Новополтавське апатит-рідкісноземельне; Стремигородське, Федорівське, Видиборзьке та Крапивенківське апатит-титаномагнетит-рідкіснометалічне родовища.

За так званим коефіцієнтом унікальності (відношення прогнозних ресурсів елементів до їх кларку в земній корі) найбільші рідкіснометалічні родовища України за запасами віднесені до таких категорій:

ніобій: гігантським родовищем можна вважати Чернігівське (Новополтавське), великими — Октябрське та Яструбецьке;
цирконій: гігантське — Яструбецьке, середні — Чернігівське, Октябрське, Азовське;
рідкісні землі: великі — Чернігівське та Яструбецьке, середні — Октябрське і Азовське;
тантал: великі — Чернігівське та Октябрське;
стронцій: велике — Чернігівське;
молібден: великі — Вербинське та Східно-Срергіївське, середнє — Балка Мазурова;
літій: середнє — Полохівське родовище в петалітових пегматитах.

Більшість зі згаданих родовищ є комплексними, що підвищує їхню цінність.

Дослідження показують наявність широтних поясів концентрації рідкіснометалічних елементів в Україні. Виділяють три широтні мегазони — Північно-Українську (між 51 і 52° північної широти), Центрально-Українську (вздовж 48-ї паралелі) та Південно-Українську, в межах яких локалізовано більшість рудних родовищ та рудопроявів.

Цирконієві руди

Запаси цирконію в Україні значні. Станом на 01.01.2021 Державним балансом враховано 16 родовищ, з яких 3 — корінних, 8 — розсипних, 4 — техногенних рудних пісків та 1 — техногенне (відходи збагачення вивітрілих руд). Зокрема, розробляють Малишевське розсипне родовище. Випускають цирконовий концентрат, частина якого переробляють на діоксид цирконію, технічний діоксид гафнію та тетрахлорид кремнію. Розробляють комплексні родовища: Вовчанське (ТОВ «Демурінський ГЗК»), техногенне родовище Балка Крута (ТОВ з іноземними інвестиціями «Кольорові метали»). Державне підприємство «Українська геологічна компанія» провело пошуково-оцінювальні роботи в межах Березівської, Юрівсько-Козіївської ділянок та пошукові роботи на Мар’янівській ділянці. Приазовська комплексна геологічна партія КП «Південукргеологія» здійснила пошуково-оцінювальні роботи на Азовській ділянці (Донецька область). Виділяють два типи руд: цирконієві та цирконій-рідкісноземельні. Доведена можливість отримання рідкісноземельного, цирконієвого і польовошпатового концентратів.

Германієві руди

Запаси германію (у вугіллі й лігнітах) категорій A+B+C1 на кінець 20 ст. становили 36 тис. т. Крім того, германій присутній у залізних рудах Кривбасу та Кременчуцького залізорудного району.

Станом на 01.01.2021 Державним балансом обліковано 220 об’єктів із запасами германію в кам`яному вугіллі Донецького і Львівсько-Волинського басейнів категорій С1+С2 — 81 662,5 т, зокрема з невизначеним промисловим значенням категорій С1+С2 — 7 031,5 т. Запаси, що розробляються, складають 15 904,14 т категорій С1+С2, зокрема з невизначеним промисловим значенням категорії С1+С2 — 7 024,1 т.

Молібденові руди

Молібденові руди виявлено на Українському щиті. Найбільш вивчене молібденове зруденіння в північно-західній частині регіону, де воно локалізоване в зоні контакту Устинівського масиву гранітів (тут виявлено 4 рудопрояви молібдену — Вербинське, Устинівське, Річицьке і Високе), а також у Середньому Придніпров'ї (Сергіївське зруденіння). Прогнозні ресурси найбільш вивченого Вербинського рудопрояву Північно-Західного району становлять 9,5 млн т за середнього вмісту молібдену 0,054 % до глибини 150 м. У Середньому Придніпров'ї молібденове зруденіння супроводжує золоторудні об'єкти Солонянського рудного поля. Перспективні ресурси молібденових руд Сергіївського родовища з умістом молібдену від 0,06 до 0,3 % становлять 33 тис. т металу.

Стронцієві руди

Державним балансом враховано запаси стронцію по єдиному в Україні родовищу — Новополтавському апатит-рідкіснометальному (Запорізька область). На 01.01.2021 запаси руд стронцію складають: категорії А+В+С1 — 859 627 тис. т., по оксиду стронцію — 865 ис. т.; категорії С2 — відповідно 95 858 і 87 тис. т.

Уранові руди

За підтвердженими запасами урану і його ресурсами 1999 Україна посідала 1-е місце в Європі. РФ за цими показниками перевищує Україну, але її родовища залягають на Євразійському континенті. За закордонними оцінками Україна мала 1,8 % підтверджених світових запасів урану, що становило 45,6 тис. т. Руди виявлені в межах Українського щита.

За даними доповіді «Уран 2020: ресурси, виробництво та попит» Агентства з ядерної енергії Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та Міжнародного агентства з атомної енергії станом на 01.01.2019 ідентифіковані ресурси урану (підтверджені та передбачувані) в Україні становили 186 896 tU. Станом на 01.01.2021 в Україні виявлено 46 родовища уранових руд, розташованих у межах Українського щита. Державним балансом враховано 22 родовища з промислово оціненими запасами, з яких розробляють 4. В Україні з уранових руд виробляють проміжний напівпродукт «жовтий кек» з умістом урану 30-45 %.

Література

Атлас родовищ нафти і газу України : у 6 т. / гол. ред. М. М. Іванюта. Львів : Центр Європи, 1998.
Галецький Л. С. Атлас «Геологія і корисні копалини України» / Галецький Л. С., Чернієнко Н. М., Брагін Ю. М. та ін.; за ред. Л. С. Галецького. Київ : Геос-ХХІ століття, 2001. 168 с.
Гурський Д. С. Металічні корисні копалини // Металічні і неметалічні корисні копалини / Гурський Д. С., Єсипчук К. Ю., Калінін В. І. та ін. ; Наук. ред. М. П. Щербак, О. Б. Бобров. НАН України, Держ. геолог. служба України. Київ : Центр Європи, 2006. Т. 1. 739 с.
Мала гірнича енциклопедія: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
Омельчук О.В., Загнітко В.М., Курило М.М. Пошуки та розвідка родовищ корисних копалин. Київ : Інститут геології НАН України, 2017. 198 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Металічні корисні копалини України // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Металічні корисні копалини України (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 01.07.2023