Кріоліт

Кріолі́т (від грец. κρύος — мороз, лід і λίθος — камінь) — мінерал класу галогенідів, підкласу флуоридів.

Кріоліт
Клас мінералу	галогеніди природні
Колір	білий, сірий, коричневий, коричнево-чорний, червонуватий або безбарвний
Форма кристалів	псевдокубічна, рідко — кубовидна
Сингонія	моноклінна
Твердість	2, 5–3
Блиск	від скляного до маслянистого
Прозорість	прозорий, напівпрозорий
Густина	2, 95–3 г/см³
Особливі характеристики	крихкий, рідкісний

Історична довідка

Кріоліт виявив 1799 поблизу поселення Івіттуут на о-ві Гренландія, описав і дав назву за подібністю (блиском і показником заломлення) з льодом природознавець і лікар П. К. Абільдгаард (1740–1801; Данія).

Характеристика

Хімічний склад

Алюмофлуорид натрію острівної будови; хімічна формула: Na₃[AlF₆].

Елементний склад (%): F — 54,3; Na — 32,9; Al —12,8.

Домішки: Si, Fe, Mg, K, Sr, Th.

Фізичні властивості

Сингонія моноклінна. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 2,5–3. Густина — 2,95–3 г/см³. Колір білий, сірий, коричневий, коричнево-чорний, червонуватий або безбарвний; забарвлення можуть надавати домішки органічних речовин. Можлива іризація. Блиск — від скляного до маслянистого. Прозорий, напівпрозорий. Утворює кристалічні скупчення, псевдокубічні кристали або масивні агрегати. Кубовидні кристали і двійникові пластини трапляються рідко. Крихкий; спайність відсутня. Отруйний внаслідок наявності йонів флуору. Рідкісний.

Асоціації: веберит, вілліоміт, кріоліт-іоніт, евдіаліт, егірин, кварц, мікроклін, натроліт, пахноліт, сидерит, содаліт, сфалерит, томсеноліт, топаз, фенакіт, флюорит, шабазит.

Походження. Розташування родовищ

Типовий акцесорний мінерал метасоматично змінених лужних гранітів і полевошпатових альбітрибекітових метасоматитів (див. Метасоматизм), що містять рідкіснометалічні зруденіння. Трапляється в пегматитах, де утворюється із залишкових розчинів, збагачених флуором, і в матриксі багатих на флуор ріолітів, що містять топаз.

Родовища дуже рідкісні. Найбільше промислове родовище розташоване на південному заході острова Гренландії. Тут кріоліт утворює масивні скупчення серед грейзенізованого (див. Грейзенізація) граніту у вигляді вертикального штока. Родовище розробляли до 1987.

Знайдений на півдні Уральських гір (поблизу м. Міаса, РФ), в Канаді та США (штат Колорадо). В Ерзінському гранітному масиві (Тива, РФ) кріоліт разом з томсенолітом є акцесорним мінералом в альбіто-рибекітових гранітах.

Кріоліт в Україні

Поблизу с-ща Хорошева Житомирської області в мікрокліно-кварцових пегматитах виявлено великі друзові порожнини, що містять гігантські кристали топазу (вагою десятки кілограмів, окремі зразки — більше 100 кг) з рясними включеннями кріоліту, кварцу та інших мінералів.

Значення

Використовують у процесі отримання алюмінію: в розплаві кріоліту, нагрітого до 1010 °C, розчиняють оксид алюмінію для подальшого електролізу. У скляній промисловості застосовують для виготовлення ударостійкого матового скла. У виробництві емалей кріоліт водночас виконує функції наповнювача й абразива. Мінерал затребуваний також у виробництві плавикової кислоти.

Оскільки мінерал рідкісний, то для промислового використання кріоліт отримують штучно із флюоритової сировини шляхом взаємодії флуориду алюмінію з флуоридом натрію, а також дією плавикової кислоти на гідроксид алюмінію у присутності соди.

Додатково

Технологія виробництва штучного кріоліту була вдосконалена на початку 1940-х дослідницькою групою під керівництвом вченого-хіміка Й. Г. Рисса (1908–1968; Україна). Це сприяло збільшенню випуску алюмінію для воєнних потреб авіаційної промисловості.

Література

Dana J., Dana E. System of Mineralogy : in 3 vol. 7th ed. New York : Wiley, 1944–1946.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Кріоліт // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003. URL: https://rruff.info/doclib/hom/cryolite.pdf
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
Кріоліт // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.