Кіоск

Кіо́ск (фр. kiosque, від турецьк. köşk — павільйон) — багатозначний термін.

Дерев’яний кіоск початку 20 ст. у м. Сумах

1) У Стародавньому світі — невеликий павільйон, критий вівтар, присвячений певному божеству й розташований у храмовому комплексі (кіоски в храмах Стародавнього Єгипту).

2) В ісламській архітектурі — частина споруди у вигляді центричного павільйона з дахом чи куполом на колонках, яким увінчували мінарети та інші вежі.

3) У садово-парковій архітектурі — циліндрична або гранчаста каркасна (див. Каркас) споруда зі стовпчиків, обшитих дошками, накрита наметовим дахом чи банею. Мала рекреаційне (див. Рекреація) призначення, як і подібна до неї альтанка.

4) Один із різновидів малих архітектурних форм. Невелика легка споруда без фундаменту, призначена для дрібнороздрібної торгівлі, продажу продукції громадського харчування, надання фінансових, інформаційних та інших послуг. Кіоски встановлюють просто неба на вулицях, бульварах і площах або всередині великих громадських споруд (у фоє театрів і концертних залів, на вокзалах, у терміналах аеропортів, у пасажах, торговельних залах, виставкових приміщеннях тощо). Виготовляють з дерева, металу, пластика, скла відповідно до дизайнерських проєктів, схвалених органом, який надає дозвіл на встановлення кіоска (орган місцевого самоврядування або власник відповідної громадської споруди).

Література

Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 123.
Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 211.