Кіаніт

Кіаніт.jpg

Кіаніт

Синоніми дистен
Колір синій, блакитний, рідше зелений, жовтий, безбарвний
Форма кристалів пластинчаста
Сингонія триклінна
Твердість 4, 5–5 уздовж осі кристала; 6, 5–7 — упоперек
Блиск скляний
Густина від 3, 56 до 3, 67 г/см³
Особливі характеристики анізотропний


Кіані́т (від грец. κύανος — синій), дистен — мінерал підкласу ортосилікатів острівної будови.

Термін увів в обіг 1789 геолог і мінералог А. Г. Вернер.

Характеристика

Хімічна формула: Al2O[SiO4] або Al2SiO5.

Сингонія триклінна. Кристали подовжені, пластинчасті, іноді зігнуті.

Спайність довершена. Анітозотропний (див. Анізотропія) за твердістю: твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 4,5–5 уздовж осі кристала; 6,5–7 — упоперек.

Густина варіативна: від 3,56 до 3,67 г/см³; належить до важких мінералів. Колір синій, блакитний, рідше зелений, жовтий, безбарвний. Синюватий відтінок мінералу зумовлений включеннями невеликої кількості оксиду заліза (III) (Fe₂O₃) (до 0,5%). Блиск скляний.

Обмежено розчинний у плавиковій кислоті (HFaq), має слабку червону флуоресценцію. Може проявляти ефект котячого ока (обмежений анізотропією та ідеальною спайністю мінералу).

Триморфний з андалузитом і силіманітом.

Типовий зразок матеріалу зберігається у Фрайберзькій гірничій академії.

Походження. Розташування родовищ

Утворення, поширення

Утворюється у метаморфічних породах в умовах високого тиску, типовий породотвірний мінерал кристалічних сланців. Супутні мінерали: андалузит, гранат, жедрит, корунд, муліт, рогова обманка, силіманіт, слюди, ставроліт, тальк.

Знайдений у гнейсах, сланцях (включно з пегматитами) та кварцових жилах, із регіонального метаморфізму помірно високого тиску, переважно пелітових порід; детритах в осадових гірських породах.

Поширений мінерал: станом на 2013 відомо близько 1300 локацій.

Основні родовища і країни-постачальники

США — один із провідних світових постачальників кіаніту. Добувають у штатах Вірджинія, Джорджія, Північна Кароліна. Виробництво — сотні тисяч тонн щороку.

Бразилія — штати Мінас-Жерайс, Баїя. Є великі промислові родовища та унікальні знахідки дорогоцінного кіаніту, відомі насиченим синім кольором і прозорістю. Поширений у кварцитах і гнейсах. Тут виявлено великі кристали завдовжки понад 30 см, що мають колекційну цінність. Річний загальний видобуток — близько 200 т.

Індія — штати Орісса, Джаркханд, Мадх’я-Прадеш, Раджастхан. Річний видобуток — близько 25–30 тисяч тонн концентрату.

У Гімалаях (Непал) знайдено прозорі сині кристали кіаніту до 10 см завдовжки, які вважають одними з найякісніших ювелірних кіанітів у світі за глибокий сапфіровий відтінок і високу прозорість.

Мінерал також поширений у Німеччині (землі Баварія, Баден-Вюртемберг, Рейнланд-Пфальц, Шлезвіг-Гольштейн), Швейцарії (кантони Вале, Тічино), Австрії (землі Зальцбург, Каринтія, Тіроль) та інших.

Знайдений в Антарктиді.

Кіаніт в Україні

Український кристалічний щит: входить до складу гнейсів і кіаніт-кварцитів Волинського мегаблоку — Житомирська область; відомі родовища поблизу сіл Нового Волинця, Головиного, Кам’яного Броду. Ця зона часто асоціюється з кіаніт-силіманітовими породами, утвореними в умовах високого тиску.

Кіровоградський і Дніпропетровський мегаблоки. У складі гнейсів та сланців Побузького району, де є кіаніто-силіманітові асоціації. Локальні вияви — у Кіровоградській області (район Голованівська, Первозванівки).

Приазов’я — у Приазовському мегаблоці (Запорізька область, поблизу міст Оріхова, Гуляйполя, с. Кам’яного Запорізького району) кіаніт трапляється у гнейсах і амфіболітах. Часто утворює мінеральні асоціації з силіманітом, гранатом, біотитом.

Закарпаття — поодинокі знахідки в метаморфічних сланцях Карпат Українських, але промислового значення вони не мають.

Пластинчасті кристали кіаніту з Коростенського району експонують у Мінералогічному музеї імені В. І. Вернадського при Інституті геологічних наук НАН України.

Переробка. Застосування

Збагачують кіаніт у важких суспензіях, на концентраційних столах, способами магнітної і електричної сепарації, флотації.

Основні напрями застосування порід із включеннями кіаніту: виробництво вогнетривів і шамотів; технічна кераміка (ізолятори, тиглі, форми для лиття); фарфорова промисловість; електротехніка (термостійкі матеріали).

Чистий кіаніт належить до напівдорогоцінних каменів. Використовують як ювелірний і колекційний камінь. Піддається шліфуванню. З кіаніту виготовляють каблучки, кулони, сережки, брошки, намиста.

Література

  1. Dana J., Dana E. System of Mineralogy : in 3 vol. 7th ed. New York : Wiley, 1944–1946.
  2. Лазаренко Є. К., Винар О. М. Кіаніт // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
  3. Deer W. A., Howie R. A., Zussman J. Rock-forming minerals. Vol. 1A: Orthosilicates. 2nd ed. London : Longman, 1982. P. 780–800.
  4. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2004. Т. 1. 640 с.
  5. Кіаніт // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.
  6. Kyanite. Handbook of Mineralogy. URL : http://www.handbookofmineralogy.com/pdfs/kyanite.pdf
  7. U.S. Geological Survey. Mineral Commodity Summaries: Kyanite and Related Minerals. U.S. Department of the Interior, 2024.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Кіаніт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Кіаніт (дата звернення: 12.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
09.12.2025

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶