Амфіболіт

Амфіболі́т (від грец. άμφίβολος — двозначний, оманний і λίϑος — камінь) — метаморфічна гірська порода, що складається переважно з амфіболу, плагіоклазу та мінералів-домішок (епідоту, магнетиту, сфену та інших).

Амфіболіт

Синоніми: метабазит, зеленокам’яна порода амфіболова.

Історична довідка

Спершу назву "амфіоліт" запропоновано 1827 геологом А. Броньяром (1770–1847, Франція) для зернистого або сланцюватого агрегату темно-зеленої, майже чорної рогової обманки або світло-зеленого актиноліту. Роговообманкові зелені камені 1857 дослідив Ф. Зенфт (1810–1893; Німеччина).

Характеристика

Амфіболіт найчастіше темно-сірий, зеленувато-сірий до чорного, дрібно-, рідше середньо- і крупнозернистий. Текстура масивна, сланцювата (не завжди чітко виражена), шарувата; структура грано-, гетеробластова, немато-, лепідогранобластова, частково пойкілобластова.

Густина 2,9–3,15 кг/м³ .

Мінеральний склад: амфібол (рогова обманка, рідше — актиноліт), плагіоклаз — переважно андезин. Другорядні мінерали: піроксен (діопсид, рідше — гіперстен), біотит, кварц, епідот, кліноцоїзит, хлорит, карбонати природні, рідше трапляються мікроклін і кумінгтоніт.

Рудні мінерали: магнетит, титаномагнетит, ільменіт, пірит, піротин, халькопірит, рідше кубаніт.

Акцесорні мінерали: апатит, сфен, рідкоортит, монацит, циркон.

За хімічним складом амфіболіти переважно нормальної лужності й належать до толеїтової петрохімічної серії.

Поширення

Поширений у давніх метаморфічних комплексах (Північна Карелія, Кольський півострів, Австралія, Південна Африка, Канадський щит) і складчастих поясах (Уральські гори, Альпи, Скелясті гори).

Амфіболіти Українського щита утворилися внаслідок метаморфізму вивержених основних, ультраосновних, мергелистих осадових порід, туфів тощо. Амфіболіти широко представлені на всій території Українського щита в різних за складом, стратиграфічним положенням і віком метаморфічних комплексах.

Різновиди: Амфіболіт актинолітовий, антофілітовий, біотитовий, бронзитовий, гіперстеновий, гранатовий, діопсидовий, кварцовий, польовошпатовий, цоізитовий, епідотовий тощо.

Застосування

Використовують у будівельній галузі (щебінь, бут, облицювальний камінь), а також для кам’яного литва.

Література

1. Щербаков И. Б. Петрология Украинского щита. Львів : Західно-Український Консалтинг Центр, 2005. 366 с.
2. Гаценко В. О. Гранатові амфіболіти Голованівської шовної зони Українського щита // Сборник тезисов Международной научной конференции, посвящённой 90-летию академика Н. П. Щербака: Геохронология и геодинамика раннего докембрия (3,6–1,6 млрд лет) Евразийского континента (Киев, 16–17 сентября 2014 г.). Киев, 2014.
3. Омельченко А. Н., Томурко Л. Л. Петрохимические особенности амфиболитов Украинского щита // Геохімія та рудоутворення. 2016. Вип. 37.

Автор ВУЕ

Л. Л. Томурко

Покликання на цю статтю: Томірко Л. Л. Амфіболіт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Амфіболіт (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.07.2022