Конфесіоналізм

Конфесіоналі́зм (від лат. confessio — визнання, сповідання) — багатозначний термін.

1) У релігієзнавстві — чітка релігійно-віросповідна орієнтація суб’єкта (вірянина, групи, інституції), усвідомлення своєї належності до певної конфесії (релігійної організації), цілковита підтримка її віроповчальних, обрядово-культових та організаційних засад, дотримання її вимог і норм, пріоритет її інтересів. Стійка конфесійна ідентичність впливає на напрям думок і дій, способи поведінки і комунікації, у багатьох суспільствах — на соціальний статус особи чи групи та міжконфесійні відносини. Часом призводить до абсолютизації світоглядних і морально-етичних цінностей певної конфесії (як і відмінності від інших релігійних течій) в житті особи, держави.

2) В історії, історіографії, соціології — початково (з 2-ї пол. 19 ст.) характеристика історії протестантизму (як постання широкого спектру різних віросповідних течій, опозиційних Католицькій церкві) і внутрішніх протестантських конфліктів (зокрема між «старими» і «новими» протестантськими церквами — тими, що тяжіли до традиції Реформації та новими харизматичними рухами). Позначав прагнення конфесій «захищати свою релігійну доктрину» та ідентичність від конкурентних релігійних груп на противагу індиферентизму, пасивності, світоглядному релятивізму. Водночас і надмірне підкреслення конфесійних розбіжностей, перенесення їх із особистісної сфери у публічний простір, «у сферу держави та суспільства». Явище конфесіоналізму розглядають як таке, що періодично здійснювало вагомий вплив на європейську соціально-політичну історію: у 16–17 ст., 1830-х — 1960-х, а також від поч. 21 ст.

3) У політичних науках — а) принцип формування органів державної влади шляхом розподілу вищих державних посад між різними релігійними громадами пропорційно до кількості їхніх членів (наприклад, Ліван з 1943); у широкому розумінні — принцип організації представницької влади, за яким депутати обираються від різних релігійних общин; б) політична ідеологія, уґрунтована на доктрині та цінностях певної конфесії; в) характеристика суспільств із панівною (державною) релігією (церквою), яка монополізувала важливі соціальні функції, як-от освіту, контроль за суспільною мораллю, регламентацію сімейно-шлюбних відносин, цензуру тощо; здійснює вплив на політичну та законодавчо-правову царини.

4) У літературі — напрям поезії (початково англомовної), основою якої стали рефлексії особистого травматичного досвіду автора, інтимно-сповідальний характер творів (алюзія на християнське таїнство сповіді). Уперше термін «конфесійна поезія» (англ. confession poetry) увів 1959 літературний критик, поет, видавець М. Л. Розенталь (англ. Macha Louis Rosenthal, 1917–1996; США) під час огляду поетичної збірки Роберта Ловелла (Robert Traill Spence Lowell, 1917–1977; США). До представників цього напряму зараховують Сильвію Плат (Sylvia Plath, 1932; США — 1963; Велика Британія), Теда Г’юза [Ted Hughes, справжнє ім'я — Едвард Джеймс Г’юз (Edward James Hughes), 1930–1998; Велика Британія], Енн Секстон [Anne Sexton, уроджена — Енн Ґрей Гарвей (Anne Gray Harvey), 1928–1974; США], Адрієнн Річ (Adrienne Cecile Rich, 1929–2012; США). Їхні твори часто порушували табуйовані теми, описували переживання, страхи, вчинки, які з погляду моралі американського суспільства 1950-х вважалися ганебними. Конфесіоналізм дав поштовх появі інших форм сповідальної творчості, змінив ставлення до поняття табу в літературі й у мистецтві в цілому.

Література

Die katholische Konfessionalisierung in Deutschland / Hrsg. Von W. Reinhard, H. Schilling. Münster : Aschendorff, 1995. 475 p.
Гонсалєс-Муніс С. Ю. Сповідальний модус поезії Енн Секстон, Сильвії Плат, Едріенн Річ // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Серія: Літературознавство. 2014. Вип. 2 (2). С. 37–44.
Melnyk М. Preecumenism and Сonfessionalism of the Unifying Aspirations of the Оrthodoxes in the First Commonwealth (1590–1596). Krakow: Collegium Columbium, Department of axiological foundations of teaching of the University of warmia and mazury, 2018. 536 р.
Гайтан В. Політичний конфесіоналізм в організації державного устрою Лівану // Вісник Львівського університету. Серія: Філософська-політологічні студії. 2021. Вип. 38. С. 142–147.