Зикурат
Зикура́т (аккад. ziqquratu — підвищення, вершина гори, вежа храму, від zaqaru — бути підвищеним, високим) — багатоярусна ступінчаста культова споруда у Давній Месопотамії.
Один із найстародавніших відомих людству архітектурних типів споруд сакрального призначення.
Історична довідка
Поширено в регіоні Месопотамії у зодчестві Шумеру, Аккаду, Еламу, Вавилонського царства, Ассирії протягом чотирьох основних періодів:
- шумеро-аккадський — 5–3 тисячоліття до н. е.;
- старовавилонський — перша половина 2 тис. до н. е. — 1600 до н. е.;
- ассирійський — 1400–612 до н. е.;
- нововавилонський — 607–538 до н. е.
На початку шумеро-аккадського періоду відбувався поступовий процес перетворення споруди храму у формі паралелепіпеда на підвищеній терасі («Білий храм» у м. Уруку (тепер Ірак) кінця 4 ис. до н. е.) на аналогічний храмовий об’єм, піднесений на триступінчасту терасу, де нагору вели прямі сходи (Зикурат в Урі). Необхідність зведення високих споруд пояснюють тим, що народи, які прийшли в пласке межиріччя Тигру і Євфрату, первісно поклонялися своїм божествам на вершинах гір; оскільки тут природних гір не було, довелося їх створювати штучно. Унаслідок конструкційної недосконалості ці споруди постійно зазнавали руйнувань. Тому їх періодично відновлювали й добудовували. Тепер це ускладнює точне датування їх. Відомо про існування руїн 32 зикуратів на територіях Іраку та Ірану. У первісній столиці Ассирії м. Ашшурі був подвійний зикурат Ану-Адада. Найкраще їх збережено в Урі та Чога-Занбілі, а найвідомішим із незбережених був зикурат Етеменанки — Вавилонська вежа.
Характеристика
Зазвичай кількість терас була від 3 до 7. Їх сполучали кілька сходових маршів, розміщених як перпендикулярно до фасадів, так і вздовж них. Оскільки високі тераси задля більшої стійкості мали похилі грані на кшталт зрізаної піраміди, усю споруду нерідко називають ступінчастою пірамідою і порівнюють із пірамідами Стародавнього Єгипту. Відмінність зикурата від єгипетської піраміди полягає у тому, що його план не квадратний, а прямокутний, зорієнтований кутами (а не гранями, як піраміда) за сторонами світу; у зикурата відсутня поховальна функція (яка в піраміді є основною); на вершині зикурата завжди містився храм (дім божества), до якого слід було підніматися сходами під час виконання релігійних обрядів (чого не передбачено в піраміді). Зикурати були надзвичайно масивними спорудами, оскільки їх будували з сирцевої цегли, перекладеної очеретом і соломою, із застосуванням глини й бітуму. Тільки зовнішні стіни мурували з дефіцитної випаленої цегли і членували плоскими лопатками й нішами. Попри архітектурну примітивність зикурата, кожен з них завдяки значній висоті (50–90 м) був архітектурною домінантою відповідного міста. В ассирійський і нововавілонський періоди тераси зикуратів були зовні забарвлені у кольори, що символізували відомі натоді планети (Венера, Марс, Меркурій, Сатурн, Юпітер) разом із Сонцем та Місяцем і відповідних богів (Іштар, Мардук, Набу, Нергал, Нінурт, Сін, Шамаш): чорний (бітум), білий (вапно), пурпуровий, синій (поліхромна полив’яна кераміка), яскраво-червоний (цегла), срібний, золотий.
Література
- Norwich J. J. Great Architecture of the World. London : Mitchell Beazley Publishers Limited, 1979. P. 40–41.
- Тимофієнко В. Нариси всесвітньої історії архітектури. Київ : Київський національний університет будівництва і архітектури, 2000. С. 226–227, 272–292.
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 172.
- Вечерський В. Курс історії архітектури. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва, 2006. С. 21–24.
- Тимофієнко В. Історія архітектури Стародавнього світу. Київ : Наукова думка, 2006. С. 123–147.
- Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 19.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Зикурат // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Зикурат (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 14.01.2025