Прихильний, Амвросій
|
Прихильний, Амвросій (Vaberene, Nutclauss) | |
|---|---|
| Справжнє ім’я | Нутклаусс |
| Справжнє прізвище | Ваберене |
| Народження | 2-га пол. 16 ст.«-гапол.16ст.» не може бути присвоєно заявленому типу числа типу зі значенням 2. |
| Місце народження | Швейцарія |
| Смерть | 1641 |
| Місце смерті | Львів |
| Місце поховання | Львів |
| Напрями діяльності | Архітектура, будівництво |
Прихи́льний, Амвро́сій (справжні прізвище та ім’я — Ваберене, Нутклаусс; лат. Vaberene, Nutclauss; точна дата народження невідома, 2-га пол. 16 ст., кантон Граубюнден, Швейцарія — 1641, м. Львів, тепер Україна) — архітектор та будівничий доби Відродження, автор низки споруд у містах Львові й Жовкві.
Життєпис
Прибув до м. Львова перед 1588, маючи базову фахову підготовку. Працював підмайстром у П. Барбона. Під час вступу до львівського ремісничого цеху будівничих, був записаний як Амвросій Прихильний. Від 1591 — цехмістр цього цеху, 1596–1605 — молодший цехмістр, 1613, 1630 — старший цехмістр. Повноправним львівським міщанином став 1595. Працював у містах Львові, Жовкві та, ймовірно, у Старому Селі (тепер Львівського району Львівської області). Товаришував і вів спільну підприємницьку діяльність з іншими львівськими будівничими й скульпторами. Був заможним, мав у місті власні будинки й земельні ділянки.
Двічі одружений, помер бездітним. Усі статки заповів Львівському шпиталю (притулку для бідняків) Святого Лазаря, який будував на подарованій місту власній земельній ділянці (тепер на вулиці Коперника). Був співзасновником шпиталю та його пожиттєвим опікуном; похований у крипті шпитального костелу Святого Лазаря.
Творчість
Належав до молодшого покоління львівських будівничих доби Відродження, що мали, зазвичай, північноіталійське походження — із Ломбардії та прилеглих кантонів Швейцарії. У м. Львові їх називали «комашками» або «комасками» — за найменуванням озера і міста Комо — центру цього регіону. Навчений там основам професії, у м. Львові працював в оточенні таких самих майстрів, дотримуючить привнесеної звідти стилістики пізнього ренесансу з певними рисами маньєризму. Усі відомі роботи Прихильного виконано у співавторстві: він зазвичай будував за проєктами інших архітекторів або завершував будови, розпочаті попередниками. Практикував будівництво як мурованих, так і дерев’яних споруд (перші корпуси Львівського шпиталю Святого Лазаря; не збережено). Проєктував і будував великі комплекси оборонних споруд.
Твори (усі — в Україні, у співавторстві):
- замок князів Острозьких-Заславських у Старому Селі (здогадно, у період між 1589 та 1641);
- синагога Нахмановича (Золота Роза) у м. Львові 1596;
- завершив спорудження надбрамної башти Єзуїтської хвіртки оборонних укріплень м. Львова 1609;
- костел Святого Лаврентія у м. Жовкві 1610–1618;
- перебудова власного та сусіднього будинків на вул. Староєврейській у м. Львові 1611;
- костел Бернардинського монастиря у м. Львові 1613–1617;
- проєкт комплексу оборонних споруд м. Львова 1614 (не реалізовано);
- оборонні мури й башти м. Жовкви 1618–1641;
- завершення будівництва Успенської церкви у м. Львові 1629–1631;
- ансамбль костелу й корпусів Львівського шпиталю Святого Лазаря у м. Львові 1634–1643.
Визнання
Прихильний — один із плеяди будівничих, які створили естетично привабливий і художньо досконалий архітектурний образ пізньоренесансного Львова як визначного історичного міста Центральної Європи.
Галерея
Додатково
Існувала й інша думка стосовно ролі Прихильного в історії архітектури України. Львівський культуролог В. Лозинський (1843–1913, тепер Україна) на початку 20 ст. наполягав, що Прихильний був другорядним майстром і його участь у найважливіших будовах зумовлена родинними і дружніми зв’язками.
Література
- Łoziński W. Sztuka lwowska w XVI i XVII wieku. Architektura i rzeźba. Lwów : Nakładem Księgarni H. Altenberga, 1898. 228 p.
- Козарський П., Сват Т. Жовква і її святині / Пер. з пол. Жовква : Місіонар, 1999. 168 с.
- Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». 2004. № 14: Вуйцик В. С. Вибрані праці. С. 99–101.
- Бевз М., Оконченко І., Оконченко О. Розвиток системи міських укріплень Жовкви у XVI–XVIII століттях // Записки Наукового товариства імені Шевченка. 2005. Т. 249: Праці Комісії архітектури та містобудування. С. 327–351.
- Архітектура Львова: Час і стилі. ХІІІ–ХХІ ст. / Уклад. Ю. Бірюльов. Львів : Центр Європи, 2008. С. 90–122.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Прихильний, Амвросій // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Прихильний, Амвросій (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 20.03.2025