Дюсерсо, Жак ІI Андруе
|
Дюсерсо, Жак ІI Андруе (Du Cerceau, Jacques IІ Androuet) | |
|---|---|
| Народження | 1550 |
| Місце народження | Париж |
| Смерть | 16.09.1614 |
| Місце смерті | Париж |
| Місце поховання | Париж |
| Місце діяльності | Франція |
| Напрями діяльності | архітектура |
| Традиція/школа | ренесанс |
Дюсерсо́ Жак ІI Андруе́ (дю Серсо; фр. Du Cerceau, Jacques IІ Androuet; 1550, м. Париж, Франція — 16.09.1614, там само) — архітектор епохи Відродження, представник французького ренесансу, автор проєктів палаців Лувр і Тюїльрі у м. Парижі.
Життєпис
Народився у протестантській (див. Протестантизм) сім’ї митців, яка зумовила його успішну кар’єру зодчого. Його батько Дюсерсо, Жак I Андруе (орієнтовно 1515; м. Париж, Франція — 1585, м. Ансі; тепер регіон Овернь — Рона — Альпи, Франція) — архітектор, художник-графік, видавець доби Відродження, відомий більше своїми графічними роботами, що популяризували ренесансне зодчество, аніж будовами. Старший брат Жака ІІ — Батист Андруе Дюсерсо (1544–1602; Франція) був придворним архітектором короля Генріха ІІІ. Прізвище Дюсерсо (обруч) походить від форми вивіски на будинку цієї сім’ї.
Навчався будівничій справі у батька і брата. У 1570-х виконував будівельні роботи у замку Шарлеваль (тепер регіон Нормандія), а у 1580-х відповідав за оборонні споруди м. Тура (тепер регіон Центр — Долина Луари). Від 1581 — камергер і архітектор брата короля. Від початку 1590 х — королівський архітектор. Коли 1594 король Генріх IV надав цей статус ще одному архітектору, Дюсерсо насмілився протестувати на тій підставі, що королівський архітектор може бути тільки один. Ці претензії відхилено 1599 з поясненням, що король призначає стільки королівських архітекторів, скільки забажає. Від 1596 був високопоставленим державним чиновником — генеральним контролером споруд. 1597–1599 виконував архітектурні замовлення Габріель д’Естре (1573–1599; Франція), невінчаної дружини короля Генріха IV.
Творчість
Як архітектор працював у стилі французького ренесансу, на формування якого він вплинув разом зі своїм батьком. Будував оборонні споруди, зокрема й замки (Монсо, тепер регіон Іль-де-Франс, не збережено; Нерак, тепер регіон Нова Аквітанія), особняки й палаци аристократів і королів, культові споруди. За наказом короля Генріха ІІІ 1578 розпочав будівництво найстарішого у м. Парижі мурованого Нового мосту через р. Сену (завершено іншими архітекторами 1607). Його вважають автором проєкту створення ренесансної Королівської площі в Парижі (тепер площа Вогезів), забудову якої розпочато 1605. До найважливіших його творів належить розбудова королівського палацу Лувр у Парижі, передусім створення Великої галереї уздовж набережної р. Сени з Павільйоном Флори. Павільйон фіксував західний кінець Лувру й забезпечував реалізацію містобудівної ідеї Генріха IV щодо поєднання в одне ціле двох паризьких великих королівських палаців — Лувра й Тюїльрі. Застосовані Дюсерсо архітектурні форми — фасадний великий ордер у вигляді канелюрованих (див. Канелюри) пілястр коринфського й композитного ордерів та чергування трикутних і сегментних фронтонів визначили стилістику подальшої розбудови Тюїльрі та частково — Лувра. Створені Дюсерсо частини обох палаців не збережено, оскільки ці корпуси Лувра двічі перебудовано у 19 ст., а палац Тюїльрі знесено після пожежі 1871.
|
Література
- Thomson D. Les Plus Excellents Bastiments de France par J. A. Du Cerceau. Paris : Sand et Conti, 1988. 316 p.
- Ballon H. The Paris of Henri IV: Architecture and Urbanism. Cambridge ; Massachusetts : The MIT Press, 1991. 378 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Дюсерсо, Жак ІI Андруе // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Дюсерсо, Жак ІI Андруе (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 19.06.2026
