Гідропарк

Гідропа́рк (від грец. yδωρ — вода та англ. park, фр. parc, первісно — обгороджена ділянка лісу чи пустища, яку використовують як заповідник, від пізньолат. parricus — обгороджена ділянка) — міська озеленена рекреаційна територія поблизу акваторії.

Гідропарк у м. Києві (у центрі) в структурі долини р. Дніпра

Гідропарк у м. Києві, панорама з лівого берега р. Дніпра

Гідропарк у м. Києві: міст метро й автомагістраль, що з’єднує гідропарк з іншими частинами міста

Характеристика

Гідропарки як один із видів ландшафтних парків створюють у містах або на їхніх околицях (залежно від ландшафтної ситуації), зазвичай на островах, у заплавах річок, на берегах озер, морів, ставів та інших природних і штучних водойм. Мета — забезпечення потреб рекреації населення, облаштування зон для пляжів, купання та занять пляжними й водними видами спорту. Територія гідропарку належить до міських зелених зон загального користування, на яких, згідно з Державними будівельними нормами України, капітальна забудова є неприпустимою, за винятком будівель і споруд рекреаційного призначення (спортивні зали й комплекси, басейни, водні атракціони, ресторани) та об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури (мости, дамби, дороги). Територію гідропарку розплановують, прокладають на ній паркові доріжки, облаштовують під’їзди автомобільного транспорту та стоянки для нього. Зелені насадження включають дерева, чагарники, квіти, водні об’єкти — фонтани, водоспади, каскади, басейни, стави тощо. Незважаючи на схожість рекреаційних функцій, гідропарк не слід ототожнювати з аквапарком.

У Європі, крім поширених аквапарків, існують і гідропарки, проте без уживання цієї назви. До таких належать, зокрема, парк на о. Маргіт посеред р. Дунаю у м. Будапешті (Угорщина) та Скаришевський парк у м. Варшаві. Усі вони є ландшафтними парками з низкою атрибутів, властивих гідропаркам.

Гідропарки в Україні

В Україні гідропарки є у містах Житомирі, Києві, Одесі, Рівному, Тернополі, Херсоні. Найбільший і найвідоміший — гідропарк у м. Києві, що міститься посеред р. Дніпра на Венеційському й Долобецькому островах і пов’язаний з іншими частинами міста мостами метро й Русанівським. По них проходить автомобільна магістраль загальноміського значення. На магістралі влаштовано станцію «Гідропарк» Святошино-Броварської лінії Київського метрополітену. Два острови сполучено Венеційським мостом. Гідропарк загальною площею 365 га створено 1965–1968 за проєктом архітектора І. Шпари (у співавторстві). На території облаштовано численні розважальні й рекреаційні заклади та об’єкти — парк «Київ у мініатюрі», дискотеки, ресторани, казино, тенісні корти, спортивні майданчики (зокрема для футболу, волейболу, пейнтболу тощо), водні атракціони, станції прокату човнів і катамаранів, пляжі.

Література

Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 70.
Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 115.
Безродний П. Архітектурні терміни: Короткий російсько-український тлумачний словник. 2-ге вид., випр. та допов. Київ : Вища школа, 2008. С. 58.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Гідропарк // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Гідропарк (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 19.12.2024